Сташевський Євген Дмитрович
СТАШЕ́ВСЬКИЙ Євген Дмитрович (21. 08(02. 09). 1884, м-ко Зіньків Летичівського пов. Подільської губ., нині село Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 26. 07. 1938, Київ) — історик. 1903 закінчив Тульську гімназію (Росія), 1908 — Університет св. Володимира у Києві (учень М. Довнар-Запольського), де був залишений на кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання. Водночас від того ж року читав лекції у Київському комерційному інституті. 1909–11 — у науковому відрядженні. Після складання магістерського іспиту 1912 обраний приват-доцентом Університету св. Володимира і Вищих жіночих курсів та доцентом Київського комерційного інституту. Захистив магістерську дисертацію «Очерки по истории царствования Михайла Федоровича. Ч. 1: Московское общество и государство от начала царствования Михайла Федоровича до эпохи Смоленской войны» (К., 1913). Від 1914 — екстраординарний професор Київського комерційного інституту, водночас 1915–17 — професор Київського університету та Вищих жіночих курсів. Надрукував докторську дисертацію «Смоленская война 1632–1634 гг.: Организация и состояние Московской армии» (К., 1919) і був зрівняний у правах з докторами університетів, отримав звання ординарного професора. 1918 обраний до складу Інституту по вивченню економічної кон’юнктури України УАН, брав участь у роботі й очолював (1919) Близькосхідний інститут. Від 1920 — професор, завідувач кафедри, декан Київського землевпорядкувального технікуму; водночас 1921–23 — професор і завідувач низки кафедр Кам’янець-Подільських ІНО та сільськогосподарського інституту (нині Хмельницька обл.). Також працював у Комісії народного господарства ВУАН, очолював створений ним Музей сільськогосподарської промисловості Цукротресту. Від 1934 — на пенсії. 1937–38 — старший науковий співробітник-консультант Інституту історії України АН УРСР (Київ). У липні 1919 був заарештований і засуджений до страти із переведенням до категорії заручників (потім звільнений), 1930 — у справі СВУ (згодом звільнений), 12 червня 1938 — за звинуваченнями у шпигунстві та приналежності до контрреволюційної організації. Вбитий слідчим під час допиту.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опыты изучения писцовых книг Московского государства XVI в. Вып. 1: Московский уезд. К., 1907; Землевладение Московского дворянства в первой половине XVII в. Москва, 1911; К истории колонизации Юга: Великий боярин Иван Никитич Романов и его слободы в Елецком уезде. Москва, 1913; Сільськогосподарський ринок Правобережної України за передреформеної доби. К., 1929; История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVІІІ — первой половине XIX в. Москва, 1968.
Рекомендована література
- Верба І. В., Губицький Л. В., Цимбал Ю. В. Сташевський Євген Дмитрович // Істор. ф-т Київського університету імені Т. Шевченка: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). 2004;
- Данилюк Ю. З. Євген Дмитрович Сташевський // Зневажена Кліо. 2005 (обидві — Київ).