Юхимець Гліб Миколайович
ЮХИМЕ́ЦЬ Гліб Миколайович (07. 05. 1942, м. Коканд Ферґанської обл., Узбекистан — 10. 05. 2024, Київ) — мистецтвознавець, живописець, педагог, бібліограф. Член НСХУ (1977). Кандидат мистецтвознавства (1984). Закінчив Київський художній інститут (1969; викладачі П. Білецький, П. Говдя, Л. Сак), де відтоді й працював: 1973–87 — декан факультету теорії та історії мистецтв та реставраційного відділення; грав у джазовому ансамблі інституту (1966–76) під керівництвом В. Симоненка та Є. Яценка; 1987–92 — доцент Київського інституту політології і соціального управління; від 1992 — завідувач сектору естампів та репродукцій (від 2002 — відділ образотворчих мистецтв) Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Водночас — доцент Київського інституту культури (1992–97), Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (2004–08), Інституту мистецтв Київського університету імені Б. Грінченка (2009–12). Провідний редактор (2004–05), активний дописувач ж. «Аристократ». Автор публікацій з питань теорії та історії українського й зарубіжного мистецтва, бібліографічних покажчиків, наукових каталогів, рецензій. Дослідник мідних гравірувальних дощок українських друкарень 17–19 ст., європейських гравірованих портретів 16–19 ст., співавтор методики опису аркушевих образотворчих видань. Від 1973 працював у галузі станкового живопису. Для його творів характерні емоційність, динамічність, широкий спектр колірної гами, застосування різних технічних прийомів у побудові живописних форм. Багатогранний світ джазу — єдина тема мистецьких уподобань Ю.; їй присвячені всі живописні роботи митця. Джазові імпровізації знаходять гармонійне втілення у фантазійних композиціях митця, кожна з яких дарує неповторний і яскравий вир емоцій та святкового настрою, визначаючи самобутність художника. Учасник всеукраїнських мистецьких виставок від 1995. Персональні — у Києві (1994–98, 2001, 2018), Кривому Розі (Дніпропетровська обл., 1996), Вільнюсі (1997). Деякі роботи Ю. зберігаються в Сумському художньому музеї, приватних колекціях в Україні, Литві, Іспанії, Франції. Серед учнів — П. Нестеренко, С. Побожій. Автор низки статей в ЕСУ. Пр.: Українське радянське мистецтво 1941–1960 років. К., 1983; До проблеми використання образів та традицій народного мистецтва в сучасному українському станковому живописі // Мистецтво і життя. Проблеми сучасного українського мистецтва. К., 1987; Живописний світ джазу // Artline. 1999. № 5; Світовид Володимира Підгори // Українська культура. 2000. № 7–8; Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Бібліогр. покажч. К., 2002 (співавт.); Панегіричні композиції Івана Мигури (за матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII–XIX ст. Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2005. Вип. 10 (співавт.); Мідьорити Йосипа Гочемського // Відлуння віків. 2006. № 1; Забуті імена з мистецької провінції // Образотворче мистецтво. 2009. № 2; Житійні сюжети в ілюстраціях Леонтія Тарасевича до Києво-Печерського патерика // Наук. пр. НБУВ. 2010. Вип. 28 (співавт.); Пересопницьке Євангеліє — шедевр мистецтва української книжності // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2010. Вип. 14; Мідні гравірувальні дошки українських друкарень ХVІІ–ХІХ ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського К., 2014 (співавт.); Гетьмани України на гравірованих портретах початку XIX ст. (іконографічний аспект дослідження) // Українська біографістика. 2018. Вип. 16 (співавт.); Образ Святого Миколая в українській гравюрі XVII–XVIII ст. // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2019. Вип. 24 (співавт.); Європейський гравірований портрет ХVІ–ХІХ ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, ілюстрований каталог: У 2 кн. К., 2022–23 (співавт.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Джазові портрети» (1973–91); «Америка — країна джазу» (1974–94); композиції — «Джазові ритми сіті» (1975), «Спірічуелс» (1976), «Sturdust (Грає оркестр Гленна Міллера)» (1977), «Creole Love Calt (Грає біг-бенд Дюка Еллінгтона)» (1978), «Fifty-Fifty Blues (Співає Луї Армстронґ)» (1979), «Дюк (Грає квінтет Дейва Брубека)» (1981), «Слухаючи Чарлі Паркера» (1982), «Влітку» (1984), «Луї Армстронґ у Празі. Щастить чехам!» (1985), «Pietoso (Грає Лако Деці)» (1986), «Людина з характером (Грає біг-бенд Квінсі Джонса)» (1987), «У соковитих тонах» (1988), «Пам’яті Жозефа Косми», «Ти — сонце мого життя (Співає Стіві Вандерс)» (обидва — 1989), «Освідчення (Грає квінтет Карела Велебни)» (1990), триптих «Танці в Савої (Співає Елла Фітцджеральд)», «Прогулянка з невротичним собакою (Грає джаз-квінтет Карела Велебни)» (обидва — 1991), «Космічні мандри (Грає гурт “Діп Пьорпл”)» (1992), «Ніч в Гарлемі (Грає саксофоніст Ганєв)» (1993), «Серенада місячного сяйва» (1994), «35 хвилин джазу Л. Гольдшейна» (1995), «У стилі ретро» (1996), «Іспанія (Грає дует М. Громіна та О. Кузнєцова)» (1998), «Соло тромбонів» (2008).
Рекомендована література
- Сергеев Г. Колорит музыкальной фразы // Купечес. вест. 1995. № 14;
- Свінг на схилах. Джазові подорожі з Глібом Юхимцем // Галас. 1997. № 2;
- Юхимець Гліб Миколайович // Українські бібліографи: Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. К., 2010. Вип. 2.