ЮХИМЕ́ЦЬ Гліб Микола­йович (07. 05. 1942, м. Коканд Ферґанської обл., Узбеки­стан — 10. 05. 2024, Київ) — мистецтво­знавець, живописець, педагог, бібліо­граф. Член НСХУ (1977). Кандидат мистецтво­знавства (1984). Закінчив Київський художній ін­ститут (1969; викладачі П. Білецький, П. Говдя, Л. Сак), де від­тоді й працював: 1973–87 — декан факультету теорії та історії мистецтв та ре­ставраційного від­діле­н­ня; грав у джазовому ансамблі ін­ституту (1966–76) під керівництвом В. Симоненка та Є. Яценка; 1987–92 — доцент Київського ін­ституту політології і соціального управлі­н­ня; від 1992 — завідувач сектору естампів та ре­продукцій (від 2002 — від­діл образотворчих мистецтв) Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Водночас — доцент Київського ін­ституту культури (1992–97), Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (2004–08), Ін­ституту мистецтв Київського університету імені Б. Грінченка (2009–12). Провід­ний редактор (2004–05), активний дописувач ж. «Аристократ». Автор публікацій з питань теорії та історії українського й зарубіжного мистецтва, бібліо­графічних покажчиків, наукових каталогів, рецензій. Дослідник мідних гравірувальних дощок українських друкарень 17–19 ст., європейських гравірованих порт­ретів 16–19 ст., спів­автор методики опису аркушевих образотворчих ви­дань. Від 1973 працював у галузі станкового живопису. Для його творів характерні емоційність, динамічність, широкий спектр колірної гами, за­стосува­н­ня різних технічних при­йомів у побудові живописних форм. Багато­гран­ний світ джазу — єдина тема мистецьких уподобань Ю.; їй присвячені всі живописні роботи митця. Джазові ім­провізації знаходять гармонійне втіле­н­ня у фантазійних композиціях митця, кожна з яких дарує непо­вторний і яскравий вир емоцій та святкового на­строю, ви­значаючи самобутність художника. Учасник всеукраїнських мистецьких ви­ставок від 1995. Персональні — у Києві (1994–98, 2001, 2018), Кривому Розі (Дні­пропетровська обл., 1996), Вільнюсі (1997). Деякі роботи Ю. зберігаються в Сумському художньому музеї, приватних колекціях в Україні, Литві, Іспанії, Франції. Серед учнів — П. Нестеренко, С. Побожій. Автор низки статей в ЕСУ. Пр.: Українське радянське мистецтво 1941–1960 років. К., 1983; До про­блеми викори­ста­н­ня образів та традицій народного мистецтва в сучасному українському станковому живописі // Мистецтво і життя. Про­блеми сучасного українського мистецтва. К., 1987; Живописний світ джазу // Artline. 1999. № 5; Світовид Володимира Під­гори // Українська культура. 2000. № 7–8; Аркушеві образотворчі ви­да­н­ня у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Бібліогр. покажч. К., 2002 (спів­авт.); Панегіричні композиції Івана Мигури (за матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. Архео­графічні дослідже­н­ня унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2005. Вип. 10 (спів­авт.); Мідьорити Йосипа Гочемського // Від­лу­н­ня віків. 2006. № 1; Забуті імена з мистецької провінції // Образотворче мистецтво. 2009. № 2; Житійні сюжети в ілюстраціях Леонтія Тарасевича до Києво-Печерського патерика // Наук. пр. НБУВ. 2010. Вип. 28 (спів­авт.); Пере­сопницьке Євангеліє — шедевр мистецтва української книжності // Рукописна та книжкова спадщина України. Архео­графічні дослідже­н­ня унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2010. Вип. 14; Мідні гравірувальні дошки українських друкарень ХVІІ—ХІХ ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського К., 2014 (спів­авт.); Геть­мани України на гравірованих порт­ретах початку XIX ст. (іконо­графічний аспект дослідже­н­ня) // Українська біо­графістика. 2018. Вип. 16 (спів­авт.); Образ Святого Миколая в українській гравюрі XVII—XVIII ст. // Рукописна та книжкова спадщина України. Архео­графічні дослідже­н­ня унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2019. Вип. 24 (спів­авт.); Європейський гравірований порт­рет ХVІ—ХІХ ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідже­н­ня, ілюстрований каталог: У 2 кн. К., 2022–23 (спів­авт.).