Постоловський Антін Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ПОСТОЛО́ВСЬКИЙ Антін Олександрович (17. 01. 1889, с. Чорнокозинці Кам’янець-Подільського пов. Подільської губ., нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 12. 07. 1990, Буенос-Айрес, похований на українському цвинтарі м. Монте-Ґранде, провінція Буенос-Айрес) — громадсько-політичний діяч, педагог. Закінчив Вінницьку учительську семінарію (1908). Відтоді учителював у Балтському пов. Подільської губ. Під час навчання почав писати вірші, підготував до друку збірку революційної поезій. Оскільки П. вів уроки українською мовою, 1910 наказом подільського губернатора його визнано неблагонадійним і відсторонено від роботи, під час обшуку конфісковано рукописну збірку. Перебував під наглядом поліції. 1913 губернатор скасував свій наказ, П. повернувся до учителювання. Член УПСР. Учасник 1-ї світової війни. Після Лютневої революції 1917 обраний делегатом Всеукраїнської ради військових депутатів, 27 червня 1917 призначений секретарем президії УЦР і членом її Малої ради. У січні 1918 разом із М. Шрагом підписав закон про випуск державних кредитових білетів УНР. 1918 повернувся на Поділля, став товаришем (заступником) проскурівського повітового комісара. 1921 таємно перейшов р. Збруч й опинився у Польщі, згодом дістався Чехо-Словаччини, де у 1930–40-х рр. працював асистентом Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах. Під час 2-ї світової війни відвідав рідне село, однак його дружина і дочка відмовилися їхати на чужину. Дружина П. у 1933 і 1953 зазнала репресій за звинуваченням у шпигунстві, 2001 реабілітована. 1945 із інститутом переїхав до м. Реґенсбурґ (Німеччина). Виступав перед молоддю та громадськістю у таборах для переміщених осіб зі спогадами про Визвольні змагання 1917–21. У 1949 емігрував до Арґентини. Входив до управи Української центральної репрезентації в Арґентині, був представником Української національної ради в екзилі, членом товариства «Відродження». 1960–70 — член Товариства подолян у США при УВАН. Співав у церковному хорі УАПЦ, виступав зі спогадами на радіо «Свобода». Листувався з Андреєм Шептицьким, Є. Онацьким, Я. Зозулею, М. Шаповалом.

Завантажити статтю