Постоловський Антін Олександрович

ПОСТОЛО́ВСЬКИЙ Антін Олександрович (17. 01. 1889, с. Чорнокозинці Камʼянець-Подільського пов. Подільської губ., нині Камʼянець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 12. 07. 1990, Буенос-Айрес, похований на українському цвинтарі м. Монте-Ґранде, провінція Буенос-Айрес) — громадсько-політичний діяч, педагог. Закінчив Він­ницьку учительську семінарію (1908). Від­тоді учителював у Балтському пов. Подільської губ. Під час на­вча­н­ня почав писати вірші, під­готував до друку збірку революційної поезій. Оскільки П. вів уроки українською мовою, 1910 наказом подільського губернатора його ви­знано неблагонадійним і від­сторонено від роботи, під час обшуку конфісковано рукописну збірку. Пере­бував під на­глядом поліції. 1913 губернатор скасував свій наказ, П. повернувся до учителюва­н­ня. Член УПСР. Учасник 1-ї світової війни. Після Лютневої революції 1917 обраний делегатом Всеукраїнської ради військових депутатів, 27 червня 1917 при­значений секретарем президії УЦР і членом її Малої ради. У січні 1918 разом із М. Шрагом під­писав закон про випуск державних кредитових білетів УНР. 1918 повернувся на Поді­л­ля, став товаришем (за­ступником) проскурівського повітового комісара. 1921 таємно пере­йшов р. Збруч й опинився у Польщі, згодом ді­стався Чехо-Словач­чини, де у 1930—40-х рр. працював асистентом Українського технічно-господарського ін­ституту в Подєбрадах. Під час 2-ї світової війни від­відав рідне село, однак його дружина і дочка від­мовилися їхати на чужину. Дружина П. у 1933 і 1953 за­знала ре­пресій за звинуваче­н­ням у шпигунстві, 2001 реабілітована. 1945 із ін­ститутом пере­їхав до м. Реґенсбурґ (Німеч­чина). Ви­ступав перед молод­дю та громадськістю у таборах для пере­міщених осіб зі спогадами про Визвольні змага­н­ня 1917—21. У 1949 емігрував до Арґентини. Входив до управи Української центральної ре­презентації в Арґентині, був пред­ставником Української національної ради в екзилі, членом товариства «Від­родже­н­ня». 1960—70 — член Товариства подолян у США при УВАН. Спів­ав у церковному хорі УАПЦ, ви­ступав зі спогадами на радіо «Свобода». Листувався з Андреєм Шептицьким, Є. Онацьким, Я. Зозулею, М. Шаповалом.

Завантажити статтю