Свіренко Дмитро Онисифорович

СВІРЕ́НКО Дмитро Онисифорович (24. 10(05. 11). 1888, с. Новий Мерчик Валківського пов. Харківської губ., нинi Богодухівського р-ну Харкiвської обл. — 26. 10. 1944, м. Чкалов, нині Оренбург, РФ) — гiдробiолог. Доктор ботаніки (1924), професор (1920), член-кореспондент АН УРСР (1934). Закiнчив Харкiвський університет (1912). Учителював, працював у лабораторії В. Арнольді. 1918–20 — у Харківському університеті, співзасновник Сіверсько-Донецької гідробіологічної станції при Університеті; від 1920 — у Катеринославському університеті (нині Дніпро): від 1921 — завідувач кафедри ботаніки; водночас — доцент Гірничого та професор Педагогічного інститутів у Катеринославі; 1923–28 — професор кафедри ботанiки Одеського ІНО, директор Ботанічного саду Одеського університету; 1928–41 — завідувач кафедри гiдробiологiї Днiпропетровського університету (нині Дніпро) та водночас — засновник і директор Дніпропетровської гідробіологічної станції (згодом НДІ гідробіології) при Університеті. 1941–44 — завідувач кафедр ботанiки Чкаловських педагогічного i сільськогосподарського iнститутiв. Досліджував систематику і географію зелених джґутикових і евгленових водоростей, розвиток окремих гідробіонтів і водних біоценозів залежно від чинників середовища та в умовах першого великого водосховища Європи (Дніпровського). Редактор i співавтор фундаментальної 6-томної монографiї «Днiпровське водосховище», в якiй вперше в iсторiї української та європейської гiдробiологiї розкрито основні закономiрностi змін гідробіології рівнинної річки (на прикладі Дніпра) у зв’язку з її зарегульованістю греблею Дніпровської ГЕС і створенням водосховища.

Завантажити статтю