Шуревич Юрій Павлович
ШУРЕ́ВИЧ Юрій Павлович (19. 06. 1937, м. Кемерово, РФ — 25. 01. 1997, Одеса) — художник-монументаліст, графік. Член СХУ (1964). Навчався в Одеських художніх школі (викладач А. Горб, 1946–50) та училищі (від 1954). Закінчив Кишинівське художнє училище (1961). Працював у галузі монументального мистецтва та графіки. Реалії непростого буття відображав у творчості по-особливому, створюючи його задзеркалля, наповнене особливими емоціями й незвичними відчуттями. Брав участь у «Виставці творів художників України» (Лондон; Нью-Йорк, 1990), 1-й Міжнародній виставці-конкурсі «Марина-96» (Одеса, 1996) тощо. Деякі роботи художника зберігаються в Музеї сучасного мистецтва Одеси, галереї «Човен» (Одеса), у колекції Н. Доджа (США).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Без назви» (1961, 1966, 1968, 1974, 1991), «Дружина» (1965), «Мертві дерева (Червоне небо)» (1968–91), «Автопортрет» (1960-і рр., 1996), «Старий дім» (1975), «Закам’яніла камбала» (1976), «Спогади про любов» (1978), «Самсон і Даліла», «Оголена дівчина, автопортрет та інші» (обидва — 1979), «Жасмин цвіте. Зажурена весна», «Бажання бути далеко», «Дівчина в квітучому саду. Прогулянка» (усі — 1982), «Композиція» (1983), «Автопортрет серед манекенів» (1985), «Еротичні скульптури» (1987), «Канава» (1990), «Забута земля. Очікування чуда», «Тужлива весна», «Мертві дерева в степу», «О Господи!» (усі — 1991), «Адам і Єва», «Закохані», «Оголена дівчина» (усі –1992), «Маки» (1995), композиція «Дівчина з птахом» (1996), «Оголена на коні» (1990-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 