Пантусов Микола Миколайович
ПА́НТУСОВ Микола Миколайович (11. 05. 1849, Миколаїв — 07. 06. 1909, там само) — сходознавець, археолог, історик. Дійсний член Московського археологічного товариства (1889), член-кореспондент Російської археологічної комісії (1895). Закінчив факультет східних мов Санкт-Петербурзького університету (1871). Викладав у Рішельєвському ліцеї в Одесі, де написав магістерську дисертацію про «ярлики», що надавали духівництву хани Золотої орди. З науковою метою здійснив низку поїздок Півднем України. Перебував на державній службі у канцелярії губернатора Туркестанського краю, від 1874 мешкав у м. Вєрний (нині Алмати). Неодноразово виконував обов’язки віце-губернатора Семиріченської обл. Водночас збирав матеріали з історії та побуту народів Центральної Азії, вивчав місцеві рукописи, пам’ятки архітектури, нумізматику, проводив археологічні розкопки. Ініцював створення 1898 Семиріченського обласного музею, основою якого стала його особиста колекція (нині у складі Центрального державного музею Казахстану). 1907 вийшов у відставку, 1908 повернувся до Миколаєва. Значна частина матеріалів П. залишилася неопублікованою, їхня подальша доля невідома.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Война мусульман против китайцев. Казань, 1880; Сведения о Кульджинском районе за 1871–1877 гг. Казань, 1881; Таарих Шахрохи. История владетелей Ферганы. Казань, 1885; Таранчинские песни. Санкт-Петербург, 1890; Фергана по запискам Султана Бабура. Санкт-Петербург, 1884; Образцы таранчинской народной литературы. Тексты и переводы. Казань, 1909.
Рекомендована література
- Горбуров Е. Николай Николаевич Пантусов (1849–1909) // Емінак. 2016. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
