Боголюбов Михайло Миколайович
БОГОЛЮ́БОВ Михайло Миколайович (11 (24). 01. 1918, Київ — 25. 11. 2010, С.-Петербург) — сходознавець. Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Олексія Миколайовича Боголюбових. Доктор філологічних наук (1957), професор (1959), академік РАН (1990). Державні нагороди СРСР. Навч. в Укр. інституті лінгвіст. освіти (1935–36), закін. Ленінгр. університет (1941). Працював викл. Військ. академії (Москва, 1941–44), на філол. факультеті Моск. університету (1944– 46), Ленінгр. університету (від 1946): у 1960–95 — декан, від 1995 — почес. декан схід. ф-ту. Водночас — науковий співробітник Ленінгр. відділ. Інституту сходознавства АН СРСР (1946, 1958–61). Читав лекції в Каліфорн. (Лос-Анджелес, Берклі), Тегеран. і Кабул. університетах. Осн. напрями наук. діяльності: порівнял.-істор. вивчення іран. мов, етимол. розвідки та публікація пам’яток согдій. писемності, хорезмій. мови та дослідження арамей. написів. Праці з перс., таджиц., хорезмій., ягноб., согдій., араб., євр. мов.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Древнеперсидские этимологии // Древний мир. Москва, 1962; О двух арамейских надписях из собрания Поньона // Восточная филология. Тбилиси, 1972; Арамейская версия лидийско-арамейской билингвы // ВЯ. 1974. № 6; Отражение названий звезд и созвездий Лунного Зодиака в согдийской ономастике // Иран. языкознание. 1981. Москва, 1985; Праздник «Сокрушения Вритры» в древнем Хорезме // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. Москва, 1985. Т. 44, № 3; Армазская эпитафия // Ирано-афразий. контакты. Москва, 1987; Православие на Дальнем Востоке: Сб. ст. С.-Петербург, 1996.
Рекомендована література
- М. Н. Боголюбов: К 60-летию со дня рожд. // Уч. зап. Ленингр. університета. 1977. № 396. Сер. востоковед. наук. Вып. 21;
- Болдырев А. Н., Грюнберг А. Л., Стеблин-Каменский И. М. Михаил Николаевич Боголюбов: К 70-летию со дня рожд. // Там само. 1988. № 422. Вып. 30.
Завантажити статтю
Людина 
