Русько Олексій Микитович

Визначення і загальна характеристика

РУСЬКО́ Олексій Микитович (17(30). 03. 1906, м. Білосток, нині Під­ляського воєводства, Польща — 25. 08. 1964, Київ) — педагог, хімік. Кандидат педагогічних наук (1948), член-кореспондент АПН РРФСР (1957). Державні нагороди СРСР. На­вчався у Київському ін­ституті народної освіти (1928—30), закінчив Київський хіміко-технологічний ін­ститут (1932). Від­тоді працював у Київському педагогічному ін­ституті: декан хімічного факультету, за­ступник директора з на­вчальної роботи, в. о. директора; 1938—44 (з пере­рвою) — ректор Київського університету імені Т. Шевченка; 1942—43 — ректор Обʼ­єд­наного українського державного університету (м. Кзил-Орда, нині Кизил-Орда, Казах­стан); 1943 — в. о. ректора Харківського університету; 1944—58 — за­ступник Міністра освіти УРСР; 1958—64 — директор НДІ педагогіки УРСР (Київ). Організатор та голова Педагогічного товариства УРСР (1960—64). Наукові дослідже­н­ня: організація народної освіти, по­єд­на­н­ня на­вча­н­ня з продуктивною працею в освітніх закладах, методика викла­да­н­ня хімії.

Пр.: Класи та типові реакції неорганічних сполук. 1948; Будова атомів і молекул: Лекція для студентів-заочників природничих факультетів педагогічних ін­ститутів. 1950; Загальна хімія: Під­руч. 1951; Пита­н­ня хімічної технології в курсі хімії середньої школи: Посіб. 1956; Виробниче на­вча­н­ня в школі. 1963 (усі — Київ, спів­авт.).

Літ.: Дічек Н. З нашої спадщини: До 95-річчя від дня народж. Олексія Микитовича Руська // Шлях освіти. 2001. № 2; Русько Олексій Микитович (17(30). 03. 1906 — 25. 08. 1964): Рекомендаційний список літератури. К., 2021.

Л. Д. Березівська

Завантажити статтю