Ясинський Антон Микитович

ЯСИ́НСЬКИЙ Антон Микитович (22. 09(04. 10). 1864, с. Межиріч Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 13. 11. 1933, Москва) — історик. Брат М. Ясинського. Доктор історичних наук (1901), професор (1896), член Чеської АН (1907), академік АН Білорусі (1928). Закінчив 1-у гімназію (1884) та Університет св. Володимира у Києві (1888), де був залишений для підготовки до професорського звання (учень Ф. Фортинського, В. Антоновича, В. Іконникова). Захистив магістерську дисертацію «Падение земского строя в чешском государстве (X–XIII вв.)» (К., 1895; премія імені О. Котляревського Санкт-Петербурзької АН), докторську дисертацію «Очерки и исследования по социальной и экономической истории Чехии в средние века» (Юрьев, 1901; премія імені М. Ломоносова Санкт-Петербурзької АН). Працював у Київському кадетському корпусі (1890–93) і приватній жіночій гімназії; від 1895 — приват-доцент Університету св. Володимира; від 1896 — екстраординарний, від 1901 — ординарний професор Юр’євського університету (нині м. Тарту, Естонія); 1911–19 — директор Московського педагогічнго інституту; водночас від 1912 — приват-доцент Московського університету; 1920–22 — професор Московського археологічного інституту; 1922–28 — професор Білоруського університету; 1929–33 — науковий співробітник Інституту історії АН Білорусі (обидва — Мінськ). Основні наукові праці присвячено середньовічній історії Чехії. Підкреслював негативні наслідки німецької середньовічної колонізації Чехії і самостійність її соціально-економічного розвитку. Вивчав історію великого землеволодіння у Білорусі, розкрив механізм економічного росту маєтків і розширення земельного фонду феодалів.

Рекомендована література

1. Казакова М. А. Исторические взгляды А. Н. Ясинского // Науч. доклады высшей школы. Сер. Истор. науки. Москва, 1961. № 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю