Скобліков Олександр Павлович
СКО́БЛІКОВ Олександр Павлович (25. 02. 1929, смт Дружківка Костянтинівського р-ну, нині місто Краматорського р-ну Донецької обл. — 29. 01. 2005, Київ) — скульптор. Чоловік Ю. Скоблікової. Народний художник України (1976). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970). Член-кореспондент АМУ (2000). Орден «За заслуги перед польською культурою» (Польща, 1971), «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Премія імені О. Островського (1972). Член НСХУ (1956). Закінчив Київський художній інститут (1954; майстерня М. Лисенка). Голова Київської організації СХУ (1975–80), СХУ (1981–83). Працював у реалістичній манері в галузях монументальної, станкової та меморіальної скульптури. Автор портретів, пам’ятників, монументів, меморіальних дощок, скульптур малих форм, ювілейних медалей та пам’ятних знаків. Твори вирізняються майстерністю виконання та разючою подібністю зображуваних персонажів. Монументальність пластичного мислення, здатність митця до значних узагальнень поєднувалися у творах з талантом тонкого психолога, умінням розкрити глибини людської душі. Брав участь у всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставках від 1955. Деякі станкові роботи зберігають у Національному художньому музеї України (Київ) та ін. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — О. Пушкіну в Тернополі (1959, співавт.), П. Чайковському в Шахтарську (Донецька обл., 1965), М. Некрасову в Немирові (Вінницька обл., 1971), В. Сухомлинському в с. Павлиші (Кіровоградська обл., 1972), К. Ушинському в Києві (1974), Т. Шевченкові: в Шалетт-сюр-Луені (Франція, 1974), Умані (Черкаська обл., 1981), м. Дубно (Рівненська обл.), Ніжині (Чернігівська обл.; обидва — 1991), Хирові (Львівська обл.); М. Заньковецькій в Ніжині (обидва — 1993), морякам Дніпровської військової флотилії (1979, співавт.), В. Вернадському (1981), Б. Патону, М. Гоголю (обидва — 1982), Т. Яновському (1992), Є. Патону, С. Лебедєву (обидва — 2002), М. Кравчуку (2003; усі — Київ); станкові портрети — диригента Б. Чистякова (1959), Г. Юри (1971), П. Вірського (1977), Б. Патона (1980, 2002), В. Сухомлинського, художника О. Артамонова, К. Трохименко (1982), В. Ремесла (1988), О. Покришкіна (1989), композиторів Г. Майбороди (1995), Я. Цегляра (2001); скульптурна композиція «Куховарка на цілині» (1961); монумент Дружби народів у Києві (1982); погруддя — Т. Шевченка, А. Церетелі (обидва — Батумі, Грузія, 1986); пам’ятна медаль до 400-річчя Б. Хмельницького (1995).
Рекомендована література
- Скобліков Олександр: Альбом. К., 1979;
- Блюміна І. Людської пам’яті творець // Наш час. 1998, 23 січ.;
- Її ж. У бронзі, мармурі й граніті // Вітчизна. 1999. № 11–12;
- Косаревська Р. Пам’ятник Євгену Патону в Києві // Культура і життя. 2002, 24 лип.;
- Скоблікова М. Олександр Скобліков // Образотворче мистецтво. 2005. № 3;
- Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006;
- Скоблікова М. «Капітан далекого плавання» — майстер Олександр Скобліков: (До 80-річчя скульптора) // Образотворче мистецтво. 2009. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
