ТАЙШ Лайош (Thaisz Lajos; 13. 05. 1867, м. Нодьбангедєш, нині Угорщина — 23. 09. 1937, Будапешт) — угорський ботанік. На­вчався у Будапештському університеті (1883–88). Від 1885 ви­вчав флору р-нів Абауй, Торн, Чонад, Чонґрад (нині Угорщина), Кошице (нині Словач­чина), Транс­ильванії (нині Румунія), території нинішнього Берегівського р-ну Закарпатської обл., а також Австрії та Швейцарії. Ви­вчав пред­ставників родин Juncaceae, Cyperaceae, Typhaceae, Sparganiaceae. Від 1888 працював в Угорському королівському ін­ституті контролю насі­н­ня (Будапешт), від 1907 очолював регіональне від­діле­н­ня Ін­ституту в м. Кошице. Створив багату колекцію насі­н­ня сільськогосподарських рослин та гербарій, заснував сільськогосподарську бібліотеку. Водночас продовжував флористичні дослідже­н­ня, під час яких зібрав понад 9 тис. гербарних аркушів, що зберігаються в гербаріях Угорського національного музею (Будапешт), Аграрному університеті в м. Нітра (Словач­чина) та Ботанічному саду Університету імені П. Шафарика в Кошице. Від 1910 мешкав у Будапешті, працював керівником управлі­н­ня менеджменту лук, від 1922 — генеральним директором з наукових досліджень Міністерства сільського господарства Угорщини. Автор праць, присвячених флорі Закарпа­т­тя. Описав новий для науки вид Festuca wagneri Deg., Thsz. Et Flatt. На честь Т. на­звано низку таксонів рослин: Centaurea × thaiszii J. Wagner, Sorbusaria L. subsp. creticaf. thaiszii (Soo) Karp. (S. thaiszii (Soo) Karp.), Mentha excedentioformis Trautmann subsp. Thaiszii Trautmann (nom. nudum), а також між­народний науковий ботанічний часопис «Thaiszia. Journal Botanical», що видає Ботанічний сад Університету імені П. Шафарика в Кошице (від 1991).