Шнякін Володимир Миколайович

ШНЯ́КІН Володимир Миколайович (28. 11. 1936, Москва — 26. 03. 2012, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Син М. Шнякіна. Кандидат технічних наук (1997). Державні премії СРСР (1990) та України в галузі науки і техніки (2012). Повний кавалер ордена «За заслуги». Державні нагороди СРСР. Закінчив Дніпропетровський університет (1958). Відтоді працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ), де пройшов шлях від інженера до начальника відділу (1979–87), заступника головного конструктора двигунного КБ (1987–94), головного конструктора КБ із рідинних ракетних двигунів (1994–2002), заступника генерального конструктора, головного конструктора КБ рідинних і твердопаливних ракетних двигунів (2002–12). Зробив значний внесок у розроблення двигунів для всіх ракет КБ, зокрема ракет-носіїв «Зеніт», «Циклон», у створення виробничої та випробувальної бази ракетних двигунів та їхніх агрегатів, у забезпечення працездатності камер згоряння рідинних ракетних двигунів. Дослідження стійкості процесів горіння палива, проведені ним під час розробки камер згоряння рідинних ракетних двигунів, визначили розроблення та впровадження принципово нових схем охолодження та елементів сумішоутворення, що забезпечило високу економічність і стійкість робочого процесу в камерах згоряння та газогенераторах рідинних ракетних двигунів при суттєвому підвищенні надійності, ресурсу й енергетичних характеристик.

Завантажити статтю