Гладкий Богдан Степанович
Визначення і загальна характеристика
ГЛАДКИ́Й Богдан Степанович (15. 06. 1962, м. Дрогобич Львівської обл.) — скульптор. Член НСХУ (2008). Закінчив Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва (1983), факультет архітектурно-декоративної пластики Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (1992; викладач Д. Крвавич, В. Овсійчук, Й. Маркович-Дядюх), аспірантуру при Львівській АМ (1995). У 1991 навчався в Українському католицькому університеті імені Св. Климента папи (Рим). Від 1993 — викладач скульптури у Львівській АМ; від 1997 — скульптури, пластичної анатомії, композиції на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну художнього факультету Прикарпатського університету (Івано-Франківськ). Працює в галузі скульптури, монументально-декоративного мистецтва. Автор низки памʼятників, скульптурних портретів, фігуративних композицій, медалей, рельєфів, памʼятних знаків, меморіальних дощок тощо.
Тв.: портрети — «Миколка» (1983), «Бабуся» (1987), «Батько» (1993), «Син» (1996), «Стефан», «Пучі» (обидва — 1999), єпископа Т. Ромжі (2000), В. Стуса (2003), віцедиректора Краківського замку на Вавелі Є. Петруса, художника Б. Губаля (обидва — 2004), німецького скульптора Ларса, мистецтвознавця В. Мельника (обидва — 2005), І. Франка (2006), О. Чуйка, В. Сандюка, закарпатських художників Я. Пашка та П. Михайла, нідерландської художниці Ш. Сантяго, мистецтвознавця Р. Дреботюка, С. Маруди, художника М. Ясінського (усі — 2007), В. Андрушка, доктора хімічних наук С. Паховчишина, отця-мітрата М. Стягара, скульптора Б. Гуцуляка, художника М. Ясінського (усі — 2008), В. Луціва, народного артиста України Б. Бенюка (обидва — 2009), архітектора М. Габреля, В. Малика, Б. Бринського, Ю. Рильчука, С. Повшик (усі — 2011); памʼятники — «Смуток» (1987), «Лілія» (1997; обидва — Дрогобич), лікарю Я. Мазурку в Івано-Франківську (2001), доктору хімічних наук С. Паховчишину в с. Світанок (Івано-Франківська обл., 2008); серії — рельєфів «Пори року» в м. Червоноград (Львівська обл., 1989), портретів художників Івано-Франківська (2003), «Архангел Михаїл» (2022) та «Мужність» у м. Бурштин (2023); памʼятний знак воїнам-інтернаціоналістам у Коломиї (1999; обидва — Івано-Франківська обл.); погруддя — єпископа Т. Ромжі в с. Дора (Івано-Франківська обл., 2001), І. Франка (2006), В. Чорновола в м. Тисмениця (Івано-Франківська обл., 2008), отця-мітрата М. Стягара в Івано-Франківську (2010); скульптурні композиції — «Сотник Лонгин» (2002), «Марія з дитям» (2003), «Голгофа» в монастирському комплексі в с. Томашівка (Фастівський р-н Київської обл., 2004, співавт.), «Три грації» в м. Вепряй (Литва), «Марія» в с. Голосків (Івано-Франківська обл.; обидві — 2005), «Єва» (2008), «Викрадення Європи» (обидві — в м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл.), «Леда» у Дрогобичі (обидві — 2011); триптих «Полювання» (2003); моделі памʼятників — «Руській трійці», Т. Шевченку (обидві — 2008) та у дворі Прикарпатського університету (2010; усі — для Івано-Франківська); меморіальні дошки — І. Богдану в Коломиї (2008), заслуженому художнику України М. Кіщуку на фасаді будівлі НСХУ (2009), літературознавцю В. Полєку, економісту С. Копчаку, педагогу М. Стельмаховичу на будівлі Прикарпатського університету, гетьману України І. Мазепі на будинку на вул. Мазепи, № 2 (Івано-Франківськ); фігури — «Пробудження», «Єва-1», «Єва-2» (усі — 2011).
В. С. Грабовський
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Миколка» (1983), «Бабуся» (1987), «Батько» (1993), «Син» (1996), «Стефан», «Пучі» (обидва — 1999), єпископа Т. Ромжі (2000), В. Стуса (2003), віцедиректора Краківського замку на Вавелі Є. Петруса, художника Б. Губаля (обидва — 2004), німецького скульптора Ларса, мистецтвознавця В. Мельника (обидва — 2005), І. Франка (2006), О. Чуйка, В. Сандюка, закарпатських художників Я. Пашка та П. Михайла, нідерландської художниці Ш. Сантяго, мистецтвознавця Р. Дреботюка, С. Маруди, художника М. Ясінського (усі — 2007), В. Андрушка, доктора хімічних наук С. Паховчишина, отця-мітрата М. Стягара, скульптора Б. Гуцуляка, художника М. Ясінського (усі — 2008), В. Луціва, народного артиста України Б. Бенюка (обидва — 2009), архітектора М. Габреля, В. Малика, Б. Бринського, Ю. Рильчука, С. Повшик (усі — 2011); пам’ятники — «Смуток» (1987), «Лілія» (1997; обидва — Дрогобич), лікарю Я. Мазурку в Івано-Франківську (2001), доктору хімічних наук С. Паховчишину в с. Світанок (Івано-Франківська обл., 2008); серії — рельєфів «Пори року» в м. Червоноград (Львівська обл., 1989), портретів художників Івано-Франківська (2003), «Архангел Михаїл» (2022) та «Мужність» у м. Бурштин (2023); пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам у Коломиї (1999; обидва — Івано-Франківська обл.); погруддя — єпископа Т. Ромжі в с. Дора (Івано-Франківська обл., 2001), І. Франка (2006), В. Чорновола в м. Тисмениця (Івано-Франківська обл., 2008), отця-мітрата М. Стягара в Івано-Франківську (2010); скульптурні композиції — «Сотник Лонгин» (2002), «Марія з дитям» (2003), «Голгофа» в монастирському комплексі в с. Томашівка (Фастівський р-н Київської обл., 2004, співавт.), «Три грації» в м. Вепряй (Литва), «Марія» в с. Голосків (Івано-Франківська обл.; обидві — 2005), «Єва» (2008), «Викрадення Європи» (обидві — в м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.), «Леда» у Дрогобичі (обидві — 2011); триптих «Полювання» (2003); моделі пам’ятників — «Руській трійці», Т. Шевченку (обидві — 2008) та у дворі Прикарпатського університету (2010; усі — для Івано-Франківська); меморіальні дошки — І. Богдану в Коломиї (2008), заслуженому художнику України М. Кіщуку на фасаді будівлі НСХУ (2009), літературознавцю В. Полєку, економісту С. Копчаку, педагогу М. Стельмаховичу на будівлі Прикарпатського університету, гетьману України І. Мазепі на будинку на вул. Мазепи, № 2 (Івано-Франківськ); фігури — «Пробудження», «Єва-1», «Єва-2» (усі — 2011).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
