Щербак Василь Артемович
Визначення і загальна характеристика
ЩЕРБА́К Василь Артемович (14. 04. 1928, с. Матяшівка Обухівського р-ну, нині Київської обл. — 04. 06. 2022, Київ) — мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1970). Заслужений діяч мистецтв України (2004). Член НСХУ (1974), НСМНМУ (1998). Закінчив Київське училище прикладного мистецтва (1950; викладачі С. Колос, С. Нечипоренко, Т. Флора) та філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (1955). Працював 1956–58 у Держлітвидаві України; 1958–61 — старший редактор журналу «Народна творчість та етнографія»; 1961–74 — науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР; 1974–83 — інструктор Відділу культури Центрального комітету КПУ; 1983–93 — доцент кафедри теорії та історії мистецтва, від 1994 — старший науковий співробітник проблемної науково-дослідної лабораторії Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (усі — Київ). Був відповідальним секретарем наукового збірника «Українська академія мистецтва». Наукові інтереси стосувалися питань українського народного мистецтва. Вивчав творчість Н. Бабенко, М. Буряк, К. Білокур, С. Коласа, І. Макогона, Є. Миронової, М. Тимченко, І. Скицюка, О. Скицюк та ін. Автор низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сучасна українська майоліка. 1974; Єлизавета Миронова. 1987; Декоративний живопис: Марфа Тимченко. 1992; Українське декоративно-ужиткове мистецтво ХХ ст. Періодизація та концептуальні засади розвитку. 1997; Немеркнуча мистецька зірка. 2000; Незабутні. Будівничі української художньої культури. 2016 (усі — Київ).