КО́ЛОС Сергій Григорович (26. 09(08. 10). 1888, Санкт-Пе­тербург — 19. 12. 1969, Київ) — майстер художнього ткац­­тва, графік, мистецтво­знавець і педагог. Чоловік Г. Гізлер, батько Ганни, дід Ан­нички Колосів. Член СХУ (1944). Учасник 1-ї світової вій­ни. У Санкт-Пе­тербурзі закінчив морський кадетський корпус (1906), вступив до лісового ін­ституту (виключений через рік як неблагонадійний, увʼязне­­ний). 1910 при­їздив в Україну. На­вчався у Львівському університеті. По­зна­йомився з І. Франком, іншими діячами української куль­­тури. Зацікавився фольклором, народним одягом, ужитковим мистецтвом. Мандрував Гуцульщиною. На­вчався в Ін­ституті образотворчого мистецтва у Неа­­політанському ін­ституті «Бельарте» (Італія, 1911), Ін­ституті мистецтв у Ніцці (Фран­­ція), студії А. Ажбе у Мюнхені (Німеч­чина, до 1914). Закінчив Українську Академію мистецтв (Київ, 1922; викладачі М. Бойчук, В. Кричевський), де від­тоді й пра­­цював: 1925–30 — засновник та завідувач (від 1929 — професор) текс­тильного від­ділу; водночас 1921 — художником на­вчально-ткацьких майстерень, 1924 — у ткацько-килимарській артілі, викладав дво­­річні курсів художньої обробки ткани­ни у с. Дігтярі (нині смт Сріб­нянського р-ну Чернігівської обл.). У 1930-х роках — викладач Марґіланського шовкоткацького, Фер­ґанського текс­тильного технікумів (обидва — Узбеки­стан), згодом — декан Таш­­кентського текс­тильного ін­ституту; 1936–40 — доцент Ленін­градського текс­тильного ін­ституту (нині Санкт-Пе­тербург); у Києві: 1944 — керівник сектору декоративних тканин Ін­ституту ху­­дожніх промислів Академії архітектури; вод­­ночас 1944–46 — старший науковий спів­робітник ІМФЕ АН УРСР; від 1946 — художній керівник училища прикладного мистецтва. 1919 працював над роз­писами Луцьких казарм, над оформле­н­ням театру опери та балету до 1-го зʼ­їзду волосних виконкомів у Києві. Учасник всесоюзних (від 1927) і зарубіжних (від 1924) мистецьких ви­ставок. Створюючи килими, використовував народні мотиви, традиційні кольори. Досліджував історію, традиції народних українських промислів, зокрема килимарства, художнього текс­тилю. Спів­автор книги «Декоративні тканини» (К., 1949), спів­­­упорядник збірника «Українське народне мистецтво: Вбра­н­ня» (К., 1961). Автор статей у журналі «Народна творчість та етно­графія», зокрема «Традиції, стан і пот­­ре­би художніх промислів України» (1957, № 4), «Кролевецькі рушники» (1966, № 2). Засновник 2006 премію імені К. Окремі роботи зберігаються в НХМ, НМУНДМ. Серед учнів — Г. Гізлер, О. Кравченко, В. Щербак.