Колос Сергій Григорович

КО́ЛОС Сергій Григорович (26. 09(08. 10). 1888, С.-Петербург – 19. 12. 1969, Київ) – майстер художнього ткацтва, графік, мистецтвознавець і педагог. Чоловік Г. Гізлер, батько Ганни, дід Аннички Колосів. Член СХУ (1944). Учасник 1-ї світової війни. У С.-Петербурзі закін. мор. кадет. корпус (1906), вступив до лісового інституту (виключ. через рік як неблагонадійний, ув’язнений). 1910 приїздив в Україну. Навч. у Львів. університеті. Познайомився з І. Франком, ін. діячами укр. культури. Зацікавився фольклором, нар. одягом, ужитк. мистецтвом. Мандрував Гуцульщиною. Навч. в Інституті образотвор. мистецтва у Неаполітан. інституті «Бельарте» (Італія, 1911), Інституті мистецтв у Ніцці (Франція), студії А. Ажбе у Мюнхені (Німеччина, до 1914). Закін. Укр. АМ (Київ, 1922; викл. М. Бойчук, В. Кричевський), де відтоді й працював: 1925–30 – засн. та зав. (від 1929 – проф.) текстил. відділ.; водночас 1921 – художником навч.-ткац. майстерень, 1924 – у ткац.-килимар. артілі, викл. дворіч. курсів худож. обробки тканини у с. Дігтярі (нині смт Срібнян. р-ну Черніг. обл.). У 1930-х рр. – викладач Марґілан. шовкоткац., Ферґан. текстил. технікумів (обидва – Узбекистан), згодом – декан Ташкент. текстил. інституту; 1936–40 – доцент Ленінгр. текстил. інституту (нині С.-Петербург); у Києві: 1944 – керівник сектору декор. тканин Інституту худож. промислів Академії архітектури; водночас 1944–46 – старший науковий співробітник ІМФЕ АН УРСР; від 1946 – худож. кер. училища приклад. мистецтва. 1919 працював над розписами Луцьких казарм, над оформленням театру опери та балету до 1-го з’їзду волос. виконкомів у Києві. Учасник всесоюз. (від 1927) і зарубіж. (від 1924) мистецьких виставок. Створюючи килими, використовував нар. мотиви, традиц. кольори. Досліджував історію, традиції нар. укр. промислів, зокрема килимарства, худож. текстилю. Співавтор кн. «Декоративні тканини» (К., 1949), співупорядник зб. «Українське народне мистецтво: Вбрання» (К., 1961). Автор статей у ж. «Народна творчість та етнографія», зокрема «Традиції, стан і потреби художніх промислів України» (1957, № 4), «Кролевецькі рушники» (1966, № 2). Засн. 2006 премію ім. К. Окремі роботи зберігаються в НХМ, НМУНДМ. Серед учнів – Г. Гізлер, О. Кравченко, В. Щербак.

Тв.: живопис – «Автопортрет» (1913); графіка – «Дівчина розчісує косу» (поч. 1920-х рр.), «Художник» (1922), «Гра у шашки» (1924); іл. до кн. «Український народний танок» (К., 1918); темат. килими – «Птах і песик» (1923), «Щедрівка» (1924), «Кізонька», «К. Маркс» (обидва – 1926); проект гобелена «Дружба народів» (1967).

Літ.: Федорук О. Художник і пропагандист народного мистецтва // НТЕ. 1988. № 4; Крутенко Н. Сергій Колос – художник, вчений, педагог // ОМ. 1989. № 1; Щербак В. Драматичні колізії Сергія Колоса // Нар. мистецтво. 2008. № 1–2; Кравченко Я. Він любив прояви краси у природі, мистецтві, людях // Артанія. 2008. № 4.

Н. Г. Крутенко

Основні твори

живопис – «Автопортрет» (1913); графіка – «Дівчина розчісує косу» (поч. 1920-х рр.), «Художник» (1922), «Гра у шашки» (1924); іл. до кн. «Український народний танок» (К., 1918); темат. килими – «Птах і песик» (1923), «Щедрівка» (1924), «Кізонька», «К. Маркс» (обидва – 1926); проект гобелена «Дружба народів» (1967).

Рекомендована література

Федорук О. Художник і пропагандист народного мистецтва // НТЕ. 1988. № 4;
Крутенко Н. Сергій Колос – художник, вчений, педагог // ОМ. 1989. № 1;
Щербак В. Драматичні колізії Сергія Колоса // Нар. мистецтво. 2008. № 1–2;
Кравченко Я. Він любив прояви краси у природі, мистецтві, людях // Артанія. 2008. № 4.