Шпара Ігор Петрович
Визначення і загальна характеристика
ШПА́РА Ігор Петрович (30. 05. 1936, Харків — 26. 09. 2016, Київ) — архітектор. Син Петра, батько Валентини Шпар, чоловік А. Анищенко. Народний архітектор України (1998). Член НСАУ (1965, у 1990–2011 її президент). Дійсний член Української академії архітектури (1994) та НАМУ (2001). Державна премія України в галузі архітектури (1995, 2001). Золота медаль АМУ (2006). Орден Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2006). Закінчив Київський художній інститут (1960; викладачі В. Заболотний, Н. Чмутіна), де від 1972 й працював (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): від 1993 — професор кафедри архітектурного проєктування, від 1998 — керівник навчально-творчої майстерні. Водночас 1960–90 — в Інституті «Київпроєкт»; від 1993 — керівник персональної творчої майстерні «І. Шпара». Серед реалізованих проєктів — забудова 2-го, 4-го, 7-го, 11-го мікрорайонів житлового масиву Микільська Борщагівка (1963–67), житлова забудова масивів Лівобережний (1967–70) і Харківський (1981–87), реконструкція та забудова кварталів між вулицями Фрунзе (нині Кирилівська) — Межигірська — Оленівська — Ратманського (нині Введенська) на Подолі (1986–96), забудова у районі вулиць Червоноармійська (нині Велика Васильківська) — Горького (нині Антоновича) — Боженка (нині К. Малевича), Либідської площі, індивідуальні житлові будинки у кварталах № 9, 12, 17, 19, 22 та громадські споруди на вулиці Горького (1976–99), комплекс Гідропарку (1965–68) та Венеціанський міст (1966), житлові будинки на вулицях О. Суворова (нині М. Омеляновича-Павленка), № 5 (1969–85), Горького, № 131 (1999), комплекс ВПШ на вулиці Мельникова (нині Інститут міжнародних відносин, вулиця Ю. Іллєнка, № 36/1, 1981–91), будівля АТ «Укрексімбанк» на вулиці Горького, № 127–129 (1998), молитовні будинки адвентистів сьомого дня на вулиці Боженка, № 36 та християн-баптистів на вулиці Академіка Вербицького, № 39 (1996), церква Пресвятої Богородиці на проспекті Академіка Глушкова, № 11 (1999) у Києві.