Шпара Валентина Ігорівна

Визначення і загальна характеристика

ШПА́РА Валентина Ігорівна (18. 05. 1970, Київ) — архітектор. Внучка П. Шпари, дочка І. Шпари та А. Анищенко. Кандидат архітектури (2013). Дійсний член Української академії архітектури (2009). Член НСАУ (1999). Закінчила Московський архітектурний інститут (1992). Працювала у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ); нині — головний архітектор проєктів Київського зонального НДІ експериментального проєктування; водночас — головний архітектор майстерні, директор ТОВ «Архітектурна майстерня “АМА”». Наукові дослідження присвячені проблемам формування структури висотних споруд з урахуванням містобудівних, функціонально-просторових, конструктивних, екологічних, архітектурно-художніх особливостей. Брала участь у розробленні різноманітних пропозицій щодо ансамблевої забудови, розміщення багатоповерхових житлових комплексів у Києві, реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський» і його спортпавільйону, стадіону в Луцьку. Серед реалізованих проєктів у Києві — церква князя Всеволода-Гавриїла (1997–98) та собор св. Ольги (2005–10) на вулиці Архітектора Вербицького, комплексна забудова району Нижня Теличка (2000-і рр.), житлові та житлово-офісні комплекси на вулицях С. Руданського, № 4–6 (2006), Осіння, № 33 (2008), Клінічна, Т. Строкача (нині Сім’ї Стешенків), Анрі Барбюса, Коперника, Здолбунівська, Милославська, проспектах Перемоги (нині Берестейський), Академіка Палладіна та Возз’єднання (нині Соборності; усі — 2000–10-і рр.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю