ШПА́РА Петро Юхимович (09. 01. 1904, с. Іванківці Проскурівського пов. Подільської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 1988, Харків) — архітектор. Батько Ігоря, дід Валентини Шпар. Член СА СРСР (1934). На­вчався в Київському художньому ін­ституті (1923–30; викладачі П. Альошин, В. Мел­лер, В. Риков, В. Фельдман). Від­тоді працював у проєктних ін­ститутах Харкова, зокрема «Воєн­проєкт», «Ді­промісто»; водночас 1930–35 та від 1964 — у Харківському ін­ституті інженерів комунального будівництва: 1964–88 — професор кафедри архітектури та рисунку. Під час 2-ї світової війни жив і працював у м. Астрахань (РФ). У серпні 1943 повернувся у Харків. 1955–65 — головний архітектор Харкова. У цей період зробив значний внесок у від­новле­н­ня та рекон­струкцію міста, регулюва­н­ня одноповерхової індивідуальної та малоповерхової забудови, роз­робле­н­ня генерального плану (1960–64), проєктува­н­ня та будівництво великих житлових масивів, зокрема й «Па­влове поле». Серед реалізованих проєктів — Бес­сарабська сільськогосподарська комуна імені Г. Котовського в м-ку Ободівка (нині село Гайсинського р-ну Він­ницької обл., 1928–29, премія на Всеукраїнському конкурсі на найкращі будівлі для колго­спів), забудова м. Маріуполь (нині Донецької обл.) та Чернігова (початок 1930-х рр.), житлові будинки на вулицях Радянська (нині Монастирська), № 3 та Поштамтська (нині В. Чорновола), № 5 у Полтаві (1938–40); житловий масив «Новий Харків» для працівників Харківського тракторобудівного заводу (1930), пере­будова будівлі Всеукраїнського центрального виконавчого комітету на Харківський Палац піонерів і жовтенят (1934), Будинок кооперації (нині Пів­нічний корпус Харківського університету, 1935–40), житловий будинок для офіцерів на вулиці Б. Чичибабіна, № 1 (1938), 3-поверхова школа на вулиці Свердлова (нині Полтавський Шлях, 1940), післявоєн­на рекон­струкція памʼяток архітектури Будинку судової палати та окружного суду, готелю «Асторія», від­новле­н­ня та рекон­струкція зруйнованих корпусів колишньої Військово-господарської академії та зведе­н­ня нового центрального 15-поверхового корпусу для Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони (1948–58), будинки на вулицях Весніна та Сумська, № 48 (1950-і рр.) у Харкові.