Топачевський Вадим Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ТОПАЧЕ́ВСЬКИЙ Вадим Олександрович (16. 06. 1930, Черкаси — 09. 11. 2004, Київ) — зоолог, палеонтолог. Син О. Топачевського та М. Макаревич, брат А. Топачевського. Доктор біологічних наук (1969), професор (1982), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Премія імені І. Шмальгаузена НАНУ (1994). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1953). Від 1957 працював в Інституті зоології НАНУ (Київ): 1973–86 — директор, водночас від 1975 — завідувач відділу палеозоології хребетних. Голова Українського теріологічного товариства НАНУ (1982–2004). Наукові дослідження: питання систематики, філогенії, екологічної морфології, зоогеографії викопних і сучасних ссавців. Співзасновник нового наукового напряму — мікропалеотеріології. Зробив значний внесок у розвиток історичної фауністики, екологічної морфології, зоогеографії та біостратиграфії. Охарактеризував природні екосистеми неогену та антропогену Східного Паратетісу, визначив їхню динаміку та особливості генезису. Описав близько 50-ти нових для науки таксонів різного рангу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Насекомоядные и грызуны ногайской позднеплиоценовой фауны. К., 1965; Фауна СССР. Млекопитающие. Т. 3, вып. 3: Слепышовые (Spacidae). Ленинград, 1969; Грызуны таманского фаунистического комплекса Крыма. К., 1973; Грызуны раннетаманской фауны Тилигульского разреза. К., 1977 (співавт.); Грызуны верхненеогеновых и раннеантропогеновых отложений Хаджибейского лимана. К., 1987 (співавт.); Грызуны молдавского и хапровского фаунистических комплексов котловинского разреза. К., 1989 (співавт.); Неогеновые и плейстоценовые низшие хомякообразные юга Восточной Европы. К., 1992 (співавт.).