Топачевський Андрій Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ТОПАЧЕ́ВСЬКИЙ Андрій Олександрович (22. 02. 1939, Київ) — письменник, кінодраматург. Син О. Топачевського та М. Макаревич, брат В. Топачевського. Заслужений діяч мистецтв України (2020). Член НСПУ (1993), НСКінУ (1982). Диплом Міжнародного кінофестивалю «ЕКО» (Чехія, 1978), премії «Благовіст» (1988), імені І. Огієнка (2001), імені Олени Пчілки (2017), імені В. Чорновола (2019). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1961). Працював кореспондентом газет «Утро Родины» (о-в Сахалін, РФ, 1961–63), «Колгоспне життя» на Закарпатті (1963–64). Від 1964 — у Києві: завідувач відділу газети «Комсомольское знамя» (1964–71); редактор Української студії хронікально-документальних фільмів та кіностудії науково-популярних фільмів (1971–73); член сценарної колегії Державного комітету кінематографії УРСР (1973–88); начальник відділу формування фільмофонду Міністерства культури і мистецтв України (1993–98), де опікувався збереженням спадщини українського кіно. Від 1999 — на творчій роботі. Один із засновників в Україні природоохоронного руху в літературі та кіно, послідовно досліджує стосунки людини і природи. За сценаріями Т. 1971–91 створено документальні та науково-просвітницькі фільми «Ті, що живуть поруч», «У співавторстві з природою», «Коріння трави», «Іду до тебе, птах», «До чистої криниці», «Чи вернеться чорний лелека», «Посміхніться вовку», «Зоряний час Либеді», «Примирися в дусі» та ін. Автор науково-популярних книг, оповідань, нарисів із питань екології та культурології (1980–97) в часописах «Київ», «Дніпро», «Вітчизна», «Барвінок». Серед творчих зацікавлень — довкілля, біблеїстика, народознавство, історія науки.

Завантажити статтю