Тищенко Микола Павлович

ТИ́ЩЕНКО Микола Па­влович (06(19). 12. 1911, с. Уздиця Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 27. 12. 2004, Київ) — архітектор. Батько К. Тищенка. Почесний член Української академії архітектури (2002). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Київський художній ін­ститут (1941). Працював 1946—49 у проєктній установі МВС СРСР у Києві; 1949—54 — у Київському інженерно-будівельному ін­ституті; 1954—97 — у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (Київ): 1964—75 — декан архітектурного, художньо-педагогічного та мистецтво­знавчого факультетів, від 1967 — доцент, від 1992 — професор кафедри архітектурного проєктува­н­ня. Автор низки праць з історії та теорії архітектури, зокрема й з питань пропорцій в архітектурі. Серед реалізованих проєктів — від­будова будинку Центрального теле­графу на вулиці Володимирська, № 10 (з надбудовою 4-го поверху), житлові будинки на вулиці Комінтерну (нині С. Петлюри), № 10 та Кропивницького, № 12, рекон­струкція будинку на вулиці І. Франка, № 9, інтерʼєри фірмових магазинів «Ноти», «Ізо­продукція» на вулиці Хрещатик, № 24 у Києві; житлова забудова у м. Волго­град (РФ; усі — 1950-і рр.). Брав участь у проєктуван­ні комплексу споруд Державних історичних архівів УРСР, який у маловпі­знаваному ви­гляді реалізовано 1970 (Т. від­кликав свій під­пис автора на­стільки зміненого проєкту). Разом зі скульптором І. Макогоном створив низку меморіальних дощок і памʼятник В. Земляку на Байковому кладовищі (1982). Працював також у галузі акварельного живопису та графіки.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю