ФІЛА́­ХТОВ Олексій Лазарович (08. 03. 1908, с. Богатир Маріупольського пов. Катеринославської губ., нині Волноваського р-ну Донецької обл. — 22. 05. 1989, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1965), професор (1968). Державні нагороди. Закінчив Пів­нічно-Кавказький ін­ститут інженерів водного господарства (м. Новочеркаськ Ростовської обл., РФ, 1931). Від 1932 працював у тресті «Водока­нал», НДІ комунального господарства (обидва — Ростов-на-Дону) та Ростовському інженерно-будівельному ін­ституті. 1937 заарештований, засуджений на 5 р. Покара­н­ня від­бував по­близу м. Ухта (Республіка Комі, РФ). 1942–46 — проєктувальник і начальник від­ділу водного господарства Ухткомбінату НКВС СРСР; від 1946 — у Голов­енергобуді Міністерства електро­станцій СРСР. Брав участь у будівництві Севанської (Вірменія, 1946–48), Усть-Каменогорської (1948–52) та Бухтарминської (1952–53; обидві — Казах­стан) ГЕС. Працював у трестах «СеванГЕСбуд» та «ІртишГЕСбуд», начальником виробничо-технічного від­ділу Бухтарминської ГЕС; за сумісництвом 1950–53 — у Гірничо-металургійному ін­ституті АН Казахської РСР. 1953 реабілітований. Від­тоді — у Харківському інженерно-будівельному ін­ституті; від 1957 — завідувач сектору будівництва гідровузлів, 1965–85 — завідувач від­ділу гідротехнічного будівництва Київського НДІ будівельного виробництва; водночас 1967–70 — професор Київського ін­ституту народного господарства, 1975–85 — професор кафедри технології будівельного виробництва Київського інженерно-будівельного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня присвячені про­блемам гідротехнічного та спеціального будівництва, основ та фундаментів будівель і споруд.