ПОТЬО́МКІН Микола Дмитрович (03(15). 06. 1885, с. Коротєєвка, нині Коротєєво Орловської обл., РФ — 08. 04. 1965, Харків) — вчений-зоотехнік. Професор (1927), академік ВАСГНІЛ (1956). Закінчив Московський сільськогосподарський ін­ститут (1910). Від 1911 працював старшим спеціалістом з тварин­ництва Орловського губернського земства, членом екс­пертної комісії Орловської племін­ної книги; 1913–14 — у науковому від­ряджен­ні за кордоном; від 1921 — за­ступник начальника, від 1922 — начальник управлі­н­ня тварин­ництва Народного комісаріату землеробства СРСР; 1923–25 — вчений консультант Держплемкультури (Москва); 1925–31 — професор Білоруського ін­ституту сільського та лісового господарства (м. Горки Могильовської обл.), Харківського зоотехнічного ін­ституту, Азербайджанського політехнічного ін-ту (Баку); 1931–35 — професор Харківського зоотехнічного ін­ституту; водночас 1934–37 — у Білоцерківському сільськогосподарському ін­ституті; 1938–43 — науковий консультант з племін­ної справи Наркомату радго­спів СРСР; 1943–1965 — завідувач кафедри великого тварин­ництва Харківського зооветеринарного ін­ституту. Один із основоположників зоотехнії в СРСР. Наукові дослідже­н­ня присвячені виявлен­ню племін­ної худоби, від­новлен­ню та створен­ню нових племін­них господарств. Під керівництвом П. проведено обстеже­н­ня тварин­ництва областей України, що сприяло виявлен­ню племін­них ресурсів та їх науковому викори­стан­ню. Від­стоював метод чистопородного роз­веде­н­ня в племін­них господарствах. Значну увагу приділяв ви­вчен­ню екс­терʼєру та кон­ституції тварин.