ВЕЛИ́ЧКО Володимир Андрі­йович (02. 10. 1953, Київ) — фахівець у галузі ґрунто­знавства. Доктор сільськогосподарських наук (2009), професор (2012), академік НААНУ (2020). Премія НААНУ «За видатні досягне­н­ня в аграрній науці» (2006). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1979). Працював 1979–80 в Ін­ституті геологічних наук АН УРСР (Київ); 1980–95 — у державному видавництві «Українська енциклопедія», де про­йшов шлях від наукового редактора до керівника науково-редакційної групи під­готовки та випуску «Червоної книги України»; 1995–99 — за­ступник директора, від 2011 — директор державного видавництва «Аграрна наука» НААНУ; 2000–11 — директор редакції журналу «Вісник аграрної науки» НААНУ; водночас від 1999 — в Ін­ституті ґрунто­знавства та агрохімії НААНУ (Харків): від 2019 — головний науковий спів­робітник від­ділу ґрунтових ресурсів; за сумісництвом 1999–2021 — у Національному університеті біо­ресурсів і природокористува­н­ня України (Київ): від 2010 — професор кафедри ґрунто­знавства та охорони ґрунтів. Брав участь у ґрунтових екс­педиціях по регіонах України, 1975–79 — у комплексній екс­педиції Московського університету в зоні першочергового освоє­н­ня Байкало-Амурської магістралі, зокрема досліджував ґрунтовий покрив з метою скла­да­н­ня середньомас­штабних карт Республіки Саха (Пів­ден­на Якутія, Становий хребет) та Амурської обл. РФ. Наукові дослідже­н­ня повʼязані з ви­значе­н­ням якості ґрунтів за їхньою родючістю на під­ставі даних урожайності сільськогосподарських культур у тривалих дослідах, роз­робле­н­ням методології великомас­штабних досліджень ґрунтів. Ви­вчав аспекти ви­значе­н­ня критеріїв ідентифікації та алгоритмів оцінюва­н­ня ресурсних можливостей ґрунтів, що базуються на генетичній еколого-суб­стантивній класифікації ґрунтів на параметричній основі. За участі В. об­ґрунтовано доцільність установле­н­ня бонітувального статусу ґрунтів за природною й ефективною родючістю, ви­значено най­продуктивніші за врожайністю агрокультур макрозони спеціалізації структури посівних площ України. На прикладі Херсонської обл. досліджено та об­ґрунтовано під­ходи до оцінюва­н­ня ґрунтових ресурсів для регіональних інвестиційних проєктів.