Безродний Павло Павлович
Визначення і загальна характеристика
БЕЗРО́ДНИЙ Павло Павлович (20. 02. 1931, с. Градизьк, нині с-ще Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 15. 12. 2024, Київ) — архітектор. Кандидат архітектури (1970), професор (1994). Почесний член Української академії архітектури (2022). Премія РМ СРСР (1978). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1961). Працював 1961–63 в інституті «Гіпроцивільпромбуд» (Київ); 1963–78 — у Київському зональному НДІ експериментального проєктування: архітектор сектору видовищних будівель та спортивних споруд, 1971–72 — вчений секретар, від 1972 — завідувач лабораторії інтер’єру; 1978–92 — доцент, від 1992 — професор кафедри основ архітектури та архітектурного проєктування Київського університету будівництва і архітектури. Наукові дослідження: розроблення положень і норм для проєктування культурно-освітніх закладів та формування інтер’єрів громадських споруд. Серед реалізованих проєктів у 1960–70-х рр. — житлові будинки готельного типу серії 480-А для Сталіно (нині Донецьк), Луганська, Запоріжжя, м. Комунарськ (нині Алчевськ Луганської обл.), громадсько-торговельний центр у с. Михайлівка (нині АР Крим), благоустрій с. Кам’янка Очаківського (нині Миколаївського) р-ну Миколаївської обл., інтер’єри Будинку книги у Миколаєві, адміністративної будівлі управління «Київенергомонтаж», ресторану «Столичний», школи-інтернату № 20 у Києві. Виконував акварельні та живописні твори.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Интерьеры клубов и домов культуры. 1975; Интерьеры книжных магазинов. 1980 (співавт.); Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник = Архитектурные термины: Краткий русско-украинский толковый словарь. 1993; 2008; Архітектурний енциклопедичний словник. 2024 (усі — Київ).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
