Павлик Остап Якович
Визначення і загальна характеристика
ПА́ВЛИК Остап Якович (15. 01. 1890, с. Лавриків, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 05. 11. 1937, х. Биківня Броварського р-ну Київської обл., нині в межах Києва) — історик. Учень М. Грушевського. Закінчив гімназію у Львові. 1913–14 учителював у приватній українській школі імені М. Шашкевича у м. Перемишль (нині Польща). 1914 мобілізований до австро-угорського війська, восени 1914 пораненим потрапив до російського полону. Перебував у таборах для військовополонених у містах Тамбов, Верхньоудинськ, Томськ (усі — Росія). 1916 переведений на чорнові роботи до Мінської губ. Після Лютневої революції 1917 переїхав до Києва, де працював у кооперативних організаціях. Водночас 1917–20 навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, потім — на Вищих прискорених педагогічних курсах, 1923–25 — на історико-соціальному відділі Київського ІНО. Учителював на Звенигородщині (1920–22) та в Києві (1922–27). У 1925–27 — кандидат в аспіранти, 1927–30 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України М. Грушевського при ВУАН; за сумісництвом 1927–33 — співробітник Комісії історії Західної України при Науково-дослідній кафедрі історії України при ВУАН, 1928–30 — секретар Всеукраїнського історичного музею. 14 вересня 1930 захистив промоційну працю «Українсько-польська угода і заснування радикальної партії в Галичині» (науковий керівник — М. Грушевський). Досліджував політичну та соціально-економічну історію Західної України 19 — початку 20 ст. 20 серпня 1931 заарештований у справі «Українського національного центру». У лютому–березні 1934 — науковий співробітник Історично-археографічного інституту ВУАН, звільнений під час «чистки» ВУАН. Викладав у середніх і вищих навчальних закладах Києва. 14 червня 1937 заарештований вдруге, 28 жовтня того ж року за звинуваченням у намаганні повалити радянську владу «для встановлення самостійної соборної української буржуазно-демократичної республіки» засуджений до розстрілу. Реабілітований 1989.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
