Кремінь Тарас Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
КРЕ́МІНЬ Тарас Дмитрович (10. 06. 1978, смт Казанка, нині с-ще Баштанського р-ну Миколаївської обл.) — громадсько-політичний діяч, літературознавець, поет. Син Д. Кременя. Кандидат філологічних наук (2005). Премії імені І. Огієнка (2020), імені Д. Нитченка (2022) та ін. Народний депутат України (2014–19). Закінчив Миколаївський педагогічний університет (2000). Викладав на кафедрі української літератури Миколаївського університету (2000–10; від 2014 за сумісництвом — професор кафедри української мови та літератури); був методистом Миколаївського територіального відділення Малої академії наук України (2004–11); від 2011 — доцент кафедри теорії та історії літератури Чорноморського університету (Миколаїв); від 2020 — Уповноважений із захисту державної мови. У ВР України 8-го скликання — голова підкомітету з питань освіти Комітету з питань науки і освіти; член партії «Народний фронт».
Автор численних наукових праць, надрукованих в Україні та за кордоном, присвячених історії української літератури 20–21 ст., книг з історичного краєзнавства, статей до «Шевченківської енциклопедії», «Шевченківського словника Миколаївщини», ЕСУ тощо. Його поетичний доробок складають добірки на сторінках літературних альманахів «Миколаївський оберіг», «Борвій», «Золота арфа» (Миколаїв), «Молода муза» (Херсон), у часописах «Київ», «Слово і час», «Вежа» (Кіровоград), газеті «Літературна Україна». Окремі вірші покладені на музику, стали переможцями пісенних конкурсів. Упорядник та автор-укладач низки видань, зокрема альманаху «Борвій-ІІІ» (2007), антології «Південне сузір’я» (2009), книги спогадів «Сто слів про Андрія Антонюка» (2020), «Таємини буття Валерія Бойченка» (2021; усі — Миколаїв); дослідник творчості батька, організатор наукових конференцій та заходів на вшанування його пам’яті, упорядник більшості його поетичних книг: «Літопис: Вибране» (М., 2003), «Вибрані твори» (О., 2007), «Лампада над Синюхою: Альбом-антологія» (2007), «Скіфське золото: Вибрані вірші та симфонії» (2008; усі — Миколаїв), «Цілком особисто (приватні листи Віталія Коротича до Дмитра Креміня» (Х., 2011), «Медовий місяць у Карфагені: Вибрані вірші та симфонії» (2014), «Скрипка з того берега: Лірика» (2016), «З днів шалених (рання лірика та “закарпатський цикл” віршів Дмитра Кременя» (2021; усі — Миколаїв), «Український апокриф: Вибрані та останні твори» (2023), «Сива райдуга: Книга віршів, есе і роздумів» (2024; обидві — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Потік води живої: до 100-річчя заснування Миколаївського міського водопроводу (1906–2006): Докум.-істор. видання. 2006; Камінний хліб: голодні 1932–1933 роки на території Новоодещини: Наук.-публіцист. вид. 2008; Мій тато — Дмитро Кремінь. Спроба історико-літературного родоводу // Небесне і земне: Спогади, есе, оригінали: Докум.-худож. видання. 2018 (усі — Миколаїв).