Щучинське городище
Визначення і загальна характеристика
ЩУ́ЧИНСЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ — археологічна пам’ятка. Щ. г. ототожнюють із літописним містом Чучин, згаданим в Іпатіївському літописі під 1110, що входив до Дніпровської оборонної лінії Київської Русі. Знаходиться на правому березі Дніпра, поблизу с. Балико-Щучинка Обухівського р-ну Київської обл. Датоване кінцем 1 — 1-ю третиною 13 ст. Пам’ятку дослідив у 1961–65 В. Довженок. Дитинець городища займав останець корінного берега розміром 110 × 97 м, з південно-східної сторони до нього прилягав посад площею близько 3,7 га. Фортечні стіни складалися з 2-х рядів зрубів. Зовнішній ряд і частина внутрішнього заповнені ґрунтом, пустотілі кліті мали житлове або господарське призначення. Виявлено підземний хід, що вів із дитинця городища на берег Дніпра. Житла каркасно-стовпової та зрубної конструкції були заглибленими, наземними та 2-поверховими із заглибленими підклітями; посадські житла переважно заглиблені та меншої площі.