Кобринський Йосафат Миколайович
КОБРИ́НСЬКИЙ Йосафат Миколайович (псевд. і крипт.: Іасафат, К., К…ій; 28. 09. 1818, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. — 28. 03. 1901, с. Мишин, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) — церковний і громадський діяч. Дядько В. Кобринського. Закін. богослов. факультет Львів. університету (1844). Висвячений на священика. Служив душпастирем у с. Москалівка (нині у складі м. Косів Івано-Фр. обл., 1845–53), від 1853 — у с. Мишин. 1842 у Львові видав власним коштом «Букваръ новымъ способомъ оуложенный для домашнои науки» та метод. посібник для вчителя «Способъ борзо выучити читати». Записував гуцул. фольклор. Член Коломий. руської ради (1848–49), один з організаторів аматор. театру та читальні в Коломиї, учасник Собору руських учених 1848 у Львові. Ініціював спорудження Народного дому у Коломиї (відкритий 1902). Листувався з Я. та І. Головацькими, І. Франком. Його ім’ям названо вулиці у Коломиї, Івано-Франківську, Львові, а також Коломий. музей нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття (на фасаді 1990 встановлено мемор. дошку, скульптор В. Вільшук).
Рекомендована література
- Йосафат Кобринський, його життя і діла. Коломия, 1901;
- Арсенич П. Однодумець «Руської трійці» // Шашкевичіана. Вінніпеґ, 1971. Ч. 15–16.