Богатирець Касіян Дмитрович
БОГАТИРЕ́ЦЬ Касіян Дмитрович (05. 11. 1868, с. Кабин, нині Ясени Сторожинец. р-ну Чернів. обл. — 26. 07. 1960, Чернівці) — церковний і громадський діяч. Доктор богослов’я (1897). Закін. Чернів. університет (1893). Висвяч. на священика митрополитом Аркадієм (Чуперковичем). До 1-ї світової війни представляв радикал. крило москвофіл. руху на Буковині, виступав за ідею «єдиного рос. народу». Організатор (1895, спільно з Г. Купчанко, К. Козаркевичем) і від 1910 голова Нар. Ради. 1908 зустрічався на Буковині з В. Бобринським, рос. ідеологом панславізму. 1909 за поїздку в Росію без дозволу митрополита й антиуряд. виступ переведений на нижчу посаду із с. Станівці (нині Глибоц. р-ну) до с. Веренчанка (нині Заставнів. р-ну, обидва — Чернів. обл.). Учасник з’їздів «мужів довір’я» (1909, 1910). Балотувався 1911 у депутати Крайового сейму. 1912 очолював делегацію москвофілів до крайового президента Р. Мерана, подавши скаргу на переслідування. 1 серпня 1914 заарешт., вивезений до Відня, 17 лютого 1917 засудж. до смерт. кари. Амністов. австр. імператором Карлом І. Повернувся на Буковину у вересні 1917. Після входження 1918 Буковини до складу Румунії зблизився з укр. нац. табором, виступав проти румунізації церк. життя в краї. 1919 — настоятель у с. Веренчанка. Один із засн. і кер. місіонер. братства на Буковині. 1925–37 спільно з о. П. Катеринюком як депутат Єпархіал. Зборів представляв укр. церк.-реліг. справи, зокрема 14 травня 1928 вніс меморандум з вимогою забезпечення мін. прав для православ. українців; 6–7 вересня того ж року вимагав створити 3 протоієрейства в Чернів. пов. та відновити Путильське протоієрейство; виступав проти введення нового стилю в православ. церкві на Буковині. 1930 переведений до м. Кіцмань благочинним Дністрян. округу. 1935–40 — протоієрей Дністерського Деканату. 1937 наполягав перед митрополитом Віссаріоном (Пую) на потребі видання молитовника слов’ян. мовою. Автор тритом. історії Чернів. єпархії (рукопис вилучено органами КДБ), істор. нарису про права русинів Буковини із додатком етногр. карти, зробленої на основі офіц. перепису населення 1910.
Рекомендована література
- Бриндзан Т. та ін. Повітова історія Буковини // Буковина: Її минуле і сучасне. Париж; Детройт, 1956;
- Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Чц., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
