ХОРКА́ВИЙ Роман Бог­данович (псевдоніми: Євген Корда, Ромхор; 12. 08. 1940, Львів — 19. 07. 2021, там само) — письмен­ник, пере­кладач, художник. Член НСПУ (1994). Премія імені І. Калинець (2016). Закінчив Львівський університет (1962). Викладав німецьку та англійську мови у середніх і вищих на­вчальних закладах Львова (1972 з політичних мотивів був звільнений із Львівського політехнічного ін­ституту). У 1990-х рр. — літературний редактор газети «Вірую», журналу «Світ дитини», головний редактор газети «Діти Марії», науковий спів­робітник Львівського обласного науково-методичного ін­ституту освіти. Працював також учителем образотворчого мистецтва, вів малярську студію «Радісна палітра». Як художник-аматор мав кілька персональних ви­ставок (живопис, графіка, пластика) у Львові та Миколаєві, ілюстрував власні та своїх колег книжки, за­ймався роз­писом церков, іконописом, створе­н­ням вітражів, мозаїчних композицій. У доробку — пейзажі, натюрморти та абстрактні композиції. Писати віршовані та прозові казки почав 1952. Автор багатьох поетичних збірок, а також книг прози «Щоден­ні молитви у гонін­ні» (1993), «Теревенили» (2003), чотиритомника «Тісно-вільно» (2003–06), «Ars longa» (2012), «Маґія числа» (2015), «Рій та обрій думок», «Сучасники мої» (обидві — 2017); драматичних творів «Обриси» (1999), «Завʼязь» (2003), «Паді­н­ня» (2004); книжок для дітей «Світанкові видива» (1996), «Від­повідь — на пере­хресті», «Звіринцем строкатим» (обидві — 1997). Серед інших ви­дань — «Сковородіана», «Шевченкіана» (обидва — 2004), «Під знаком Франка» (2008), «Ода поетові (твори про життя і творчість Ігоря Калинця)» (2015), «Антоничіана (твори про поезію Бог­дана-Ігоря Антонича)» (2017), «У вінок Лесі Українці» (2019). Уклав збірник афоризмів «Думки, висловлюва­н­ня, ви­значе­н­ня…», філософський довід­ник «Наші любомудри» (обидва — 2004), «Український музично-педагогічний словник» у 2-х томах (2010; усі — Львів). Пере­кладав з англійської, болгарської, білоруської, німецької, польської, російської, чеської мов.