Стечишин Михайло Васильович

СТЕЧИ́ШИН Михайло Васильович (псевдоніми: Т. Т. Пройдисвіт, М. Осьмомисл; 01. 03. 1888, с. Глещава, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 13. 03. 1964, м. Саскатун, провінція Саскачеван, похований у м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — право­знавець, громадський діяч, письмен­ник. Брат Мирослава та Юліяна Стечишиних. 1905 емігрував до Канади. Після закінче­н­ня учительської семінарії у м. Брендон (провінція Манітоба, 1910) учителював, після закінче­н­ня юридичного факультету Саскачеванського університету (1919) впродовж 30-ти р. за­ймався адвокатською практикою у м-ку Йорктон (провінція Саскачеван). Від 1949 — перший суддя українського походже­н­ня судової округи Вініярд (Саскатун), отримав титул королівського радника. Учасник громадського, релігійного та політичного життя українців в Канаді: один із провід­них членів Союзу українців само­стійників, спів­організатор Української греко-православної Церкви у Канаді (нині Українська православна Церква Канади Кон­стантинопольського патріархату), Ін­ституту імені П. Могили у Саскатуні. Вміщував публікації у г. «Український голос» (1924—28). Спів­укладач двомовного під­ручника для учнів Манітоби «The Мanitoba Ruthenian-English Readers» (Brendon, 1913). Досліджував історію Церкви та церковного права. Автор праць «Про догми, канони і правне становище УГПЦ в Канаді» (Йорктон, 1935), «Між українцями в Канаді» (Саскатун, 1953), «Ісидоризм у Римській Церкві» (1962), «Св. Петро й Рим. Петристичні претенсії римської церкви», «Апостольські канони» (обидві —1963), збірки «Байки» (1959; усі — Він­ніпеґ), а також збірок поезій, казок для дітей. У рукописах залишилися стат­ті «Апостольські канони», «Деякі справи нашої демократії», «Іспанська армада і політика Риму», «За­гроза християнству», «При­стосува­н­ня». Власну бібліотеку заповів Колегії св. Андрея у Він­ніпезі.

Завантажити статтю