Пастирське городище
Визначення і загальна характеристика
ПА́СТИРСЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ — багатошарове поселення. Знаходиться на обох берегах р. Сухий Ташлик поблизу с. Пастирське Черкаського р-ну Черкаської обл. Площа бл. 25 га. Виявлено шари скіфського (7—3 ст. до н. е.) та ранньосередньовічного (остання чверть 7 — середина 8 ст.) часів. 1898 розпочав розкопки В. Хвойка, продовжили у 1930-і, 1940-і, 1990-і рр. С. Коршенко, І. Фабріциус, М. Брайчевський, О. Приходнюк. Досліджено 50 ранньосередньовічних житлових чотирикутних напівземлянок площею 10—20 м2, господарські споруди та ями. Розкопано залишки 3-х довгих споруд, в одній із яких виявлено значну кількість обвугленого зерна (просо, ячмінь, сочевиця, горох, коноплі, жито, пшениця, овес). У городищі мешкали високопрофесійні ремісники: ковальська справа представлена кузнею з повним набором ремісничих знарядь, ювелірне ремесло — сотнями знахідок фібул, наручних браслетів, скроневих підвісок та ін., що часто сконцентровані у вигляді скарбів, та набором спеціалізованих інструментів. Також виготовляли високоякісний гончарний посуд із лощеною орнаментованою поверхнею. Мешканці П. г. ранньосередньовічного часу переселилися у Придніпровʼя з території Подунавʼя. То були нащадки словʼян, які у 6—7 ст. колонізували Нижнє Подунавʼя та північно-східну частину Балканського півострова. З приходом туди болгар 680 р. частина словʼян вимушено залишила освоєні землі. Яскравим свідченням такого переселення і є П. г. Невдовзі його мешкаці загинули внаслідок погромів степовиків.
Літ.: Хвойка В. В. Городища Среднего Поднепровья // Труды ХII Археол. съезда. Т. 1. Москва, 1905; Брайчевський М. Ю. Нові розкопки на Пастирському городищі // Археологічні памʼятки УРСР. Т. 5. К., 1955; Приходнюк О. М. Пастирське городище. Чц., 2005; Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пашкевич Г. О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. К., 2008.
О. М. Приходнюк