Сингаївська Олександра Іванівна

СИНГАЇ́ВСЬКА Олександра Іванівна (20. 02. 1956, Київ) — архітектор, фахівець у галузі містобудува­н­ня та територіального планува­н­ня. Кандидат архітектури (1999), доктор технічних наук (2014), професор (2015), член-кореспондент Української академії архітектури (2021). Закінчила Київський художній ін­ститут (1979; викладачі П. Костирко, Л. Прибєга). Працювала 1979—82 архітектором Спеціальних науково-ре­ставраційних виробничих майстерень Українського товариства охорони памʼяток історії та культури (Київ); 1982—86 — старший архітектор під­приємства «Київторгрем­проєкт»; від 1987 — у Київському університеті будівництва та архітектури: від 2014 — професор кафедри міського будівництва; водночас 1992—2002 — у НДІ теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня: 1993—2002 — завідувач від­ділу управлі­н­ня роз­витком містобудівних систем; 2005—12 — спів­засновник і директор ТОВ «Центр історико-містобудівних досліджень» (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: теорія і практика містобудува­н­ня та просторового планува­н­ня; створе­н­ня інформаційних систем управлі­н­ня містобудівними процесами, моніторингом містобудівного кадастру, обліком та пошуком памʼяток архітектури та містобудува­н­ня; удосконале­н­ня складу й змісту містобудівної документації; містобудівна лінгвістика та містобудівний тезаурус. Об­ґрунтувала структуру містобудівної системи та склад первин­них елементів містобудівної діяльності; роз­робила класифікацію елементів та їх показників для містобудівної системи всіх рівнів; сформулювала принципи формува­н­ня та від­мін­ності «обʼєктів містобудува­н­ня» та «містобудівних обʼєктів» на основі діа­грами Хассе; аргументувала та ввела поня­т­тя «містобудівна графіка». Брала участь у ре­ставрації екс­понатів (памʼяток архітектури) Національного музею народної архітектури та побуту України (1979—83), проєктуван­ні під­приємств торгівлі та їх інтерʼєрів (1983—86), роз­роблен­ні генеральної схеми метрополітену в Україні (1995), містобудівної концепції формува­н­ня цілісної архітектурно-просторової композиції та правил забудови історичної частини Києва (1998), системи міського кадастру Києва (2001), історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів Києва (2002), концепції стратегічного роз­витку Києва — першої стадії генерального плану роз­витку міста та його приміської зони на період до 2025 р. (2010). Спів­авторка 3-х Державних будівельних норм та 3-х Державних стандартів України.

Завантажити статтю