Розмір шрифту

A

Райковецька культура

РАЙКОВЕ́ЦЬКА КУЛЬТУ́РА

– археологічна культура. Існувала від кінця 7-го до початку 10 ст. на території Правобережної України (до Закарпаття) та в суміжних областях Білорусі, Молдови, Болгарії, Румунії (пам’ятки типу Хлінча). Виникла на основі празької культури та, певною мірою, пеньківської культури. Є головним компонентом формування культури Київської Русі. Носіями Р. к. були літописні племена – поляни, уличі, древляни, волиняни, бужани, дуліби, хорвати, тіверці. Культура виокремлена після розкопок В. Гончарова 1946–47 на поселенні в урочищі Лука поблизу с. Райки Бердичівського р-ну Житомирської обл. Найбільш повно досліджено поселення Тетерівка, Шумськ, Рашків, городище Монастирок. Неукріплені селища займають берегові схили і тераси, заплавні підвищення. Вони розташовані окремими групами (гніздами), часто навколо городищ-сховищ і ремісничих та адміністративних центрів. Укріплення – дерев’яні стіни або частоколи, земляні вали та рови. Найбільш поширений тип жител – прямокутні напівземлянки. Стіни здебільшого мали стовпову конструкцію з дерев’яною обшивкою, рідше – зрубну чи стовпову з плетеним каркасом. Переважають прямокутні печі, складені з каменю, поширені також глиняні округлі вогнища. Господарські будівлі різні за призначенням: ремісничі майстерні, млинові споруди, ями-сховища. Поховальні пам’ятки представлені курганними та ґрунтовими могильниками. Небіжчиків спалювали, рештки кремації ховали в урні або без неї разом із речами особистого вжитку. Основу керамічного комплексу складають ліпні горщики з найбільшим розширенням у верхній частині у вигляді опуклого плеча, звужені до дна, із відхиленими назовні або прямими шийками. Менше мисок конічної та округлобокої форми, кухлів і сковорідок. Посуд часто прикрашений по вінцях защипами, ямками, насічкою, а ранньогончарні горщики – лінійно-хвилястим орнаментом по всій поверхні. Сільськогосподарські та ремісничі знаряддя, зброю й побутові речі зроблено із заліза та сталі. Із каменю виготовляли жорна для ручних млинів, із глини – пряслиця, ливарні форми, із кістки – гребені, проколки, лощила тощо. Прикраси та деякі деталі одягу виготовлено з кольорових металів. Численні знахідки арабських дирхемів.

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Історичні місця
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
890129
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Райковецька культура / Н. С. Абашина // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-890129.

Raikovetska kultura / N. S. Abashyna // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-890129.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору