Паришів
Визначення і загальна характеристика
ПАРИ́ШІВ — село Іванківського (до 1989 — Чорнобильського) району Київської області, що 1999 було зняте з обліку. До Паришівської сільської ради належало с. Кошівка. П. знаходився на лівому березі р. Прип’ять (притока Дніпра), за 7 км від м. Чорнобиль та 20 км від залізничної станції Янів. Навколишні землі були заселені здавна. За 2 км від села в напрямку до урочища Германів Шинок обстежено залишки поселення доби неоліту. На південь від г. Остриця, на невеликому підвищенні над заплавою, зліва від дороги на пристань, знайдено посуд доби бронзи. На Остриці та за 1 км на захід від села, в заплаві на незначному узвишші, виявлено слов’янські поселення 12–13 ст. За 4 км від переправи через Дніпро, у лісі, є група курганів висотою 1–3 м. До 1925 П. належав до Київської губ.; 1797–1919 — Радомисльського, 1919–23 — Чорнобильського повітів. Тривалий час входив до Чорнобильської волості. 1887 мешкали 670 осіб. 1900 було 159 дворів і 924 жителі, працювали 2 вітряних млини й топчак, діяла школа грамоти. Під час воєнних дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 — у складі Малинської, 1924–30 — Київської округ; від 1932 — Київської обл.; 1923–88 — Чорнобильського, 1989–99 — Іванківського р-нів. 1923 — 281 двір і 1462 мешканці. Жителі потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталінських репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під німецькою окупацією. У братській могилі поховані Герої Радянського Союзу К. Аухадієв і Г. Бутаєв. На початку 1970-х рр. проживали 1046 осіб. Тоді ж працював відділок радгоспу «Прип’ятський»; діяли школа, клуб, бібліотека, лікарня. Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 село опинилося в зоні відчуження, а його жителів переселили. Проте частина людей мешкала й надалі (станом на 2006 — 7 родин, на початку 2020-х рр. — одна особа).