Поєнешті-Лукашівська культура

Визначення і загальна характеристика

ПОЄНЕ́ШТІ-ЛУКАШ́І́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована кінцем 3 ст. до н. е. — 2-ю половиною 1 ст. до н. е. Займала Карпато-Дністровській регіон у межиріччі Дністра та приток Дунаю — р. Прут і Сірет. Перша пам’ятка — могильник Поєнешті у м. Васлуй (Румунія), що був відкритий наприкінці 1930-х рр. Нині відомо бл. 200 поселень, могильників і окремих знахідок, з них в українському Подністров’ї — до 40-а. Поселення мисові та низинні. Деякі з мисових — укріплені городища (Рудь), однак більшість — селища площею до 2 га, забудовані різними за конструкцією житлами, господарськими спорудами, ямами та надвірними вогнищами. Наземні житла невеликі (15–20 м²), зі стінами плотово-каркасної конструкції, обмащеними глиною, здебільшого однокамерні з відкритими вогнищами, однак трапляються і великі (48 м²), двокамерні, з глинобитними вогнищами (Круглик). Напівземлянки прямокутні або овальні у плані площею до 20 м² із вогнищами, викладеними камінням чи глиною, та земляними лежанками вздовж стін (Ульма, Лукашівка ІІ у Молдові). Могильники — «поля поховань» без зовнішніх ознак, обряд — кремація небіжчиків на стороні (місця спалення небіжчиків виявлені у Поєнешті та Боросешті в Румунії). Майже всі поховання в могильниках Поєнешті та Лукашівка урнові, у Долинянах в Україні — ямні. Залишки кремації без рештків поховального вогнища, урни — чорнолощені горщики, глеки та супниці (у них клали прикраси, деталі одягу, інколи знаряддя праці), покришки — миски. Населення було осілим, займалося орним землеробством (вирощували просо, пшеницю, ячмінь, коноплю), приселищним тваринництвом (розводили велику рогату худобу, овець, свиней, коней), залізодобувним, ковальським, гончарським та іншими ремеслами; підтримувало економічні та культурні зв’язки з античними містами Чорного моря та сусідніми племенами. П.-Л. к. належить до кола латенізованих культур, тобто таких, що зазнали впливів цивілізації кельтів. Вона склалася внаслідок переселення середньоєвропейських племен певною мірою під тиском кельтів, тому в цій культурі, окрім рис субстратної гетської, присутні риси різних культур: латенської культури, поморської культури, пшеворської культури, зарубинецької культури та, особливо, різних груп ясторфської культури. Пам’ятки П.-Л. к. пов’язують із бастарнами, які, за античними письмовими джерелами, у цей час перебували у Нижньому Подунав’ї.

Завантажити статтю