Поєнешті-Лукашівська культура

ПОЄНЕ́ШТІ-ЛУКАШ́І́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА  — археологічна культура. Датована кінцем 3 ст. до н. е. — 2-ю половиною 1 ст. до н. е. За­ймала Карпато-Дністровській регіон у межиріч­чі Дністра та приток Дунаю — р. Прут і Сірет. Перша памʼятка — могильник Поєнешті у м. Васлуй (Румунія), що був від­критий на­прикінці 1930-х рр. Нині ві­домо бл. 200 поселень, могильників і окремих знахідок, з них в українському Подністровʼї — до 40-а. Поселе­н­ня мисові та низин­ні. Деякі з мисових — укріплені городища (Рудь), однак більшість — селища площею до 2 га, забудовані різними за кон­струкцією житлами, господарськими спорудами, ямами та на­двірними вогнищами. Наземні житла невеликі (15—20 м²), зі стінами плотово-каркасної кон­струкції, обмащеними глиною, здебільшого однокамерні з від­критими вогнищами, однак трапляються і великі (48 м²), двокамерні, з глинобитними вогнищами (Круглик). Напів­землянки прямокутні або овальні у плані площею до 20 м² із вогнищами, викладеними камі­н­ням чи глиною, та земляними лежанками вздовж стін (Ульма, Лукашівка ІІ у Молдові). Могильники — «поля поховань» без зовнішніх ознак, обряд — кремація небіжчиків на стороні (місця спале­н­ня небіжчиків виявлені у Поєнешті та Боросешті в Румунії). Майже всі похова­н­ня в могильниках Поєнешті та Лукашівка урнові, у Долинянах в Україні — ямні. Залишки кремації без рештків поховального вогнища, урни — чорнолощені горщики, глеки та супниці (у них клали прикраси, деталі одягу, інколи знаря­д­дя праці), покришки — миски. Населе­н­ня було осілим, за­ймалося орним землеробством (вирощували просо, пшеницю, ячмінь, коноплю), приселищним тварин­ництвом (роз­водили велику рогату худобу, овець, свиней, коней), залізодобувним, ковальським, гончарським та іншими ремеслами; під­тримувало економічні та культурні звʼязки з античними містами Чорного моря та сусідніми племенами. П.-Л. к. належить до кола латенізованих культур, тобто таких, що за­знали впливів цивілізації кельтів. Вона склалася внаслідок пере­селе­н­ня середньоєвропейських племен певною мірою під тиском кельтів, тому в цій культурі, окрім рис субстратної гетської, присутні риси різних культур: латенської культури, поморської культури, пшеворської культури, зарубинецької культури та, особливо, різних груп ясторфської культури. Памʼятки П.-Л. к. повʼязують із ба­старнами, які, за античними письмовими джерелами, у цей час пере­бували у Нижньому Подунавʼї.