Радзіх Надія Ярославівна
Визначення і загальна характеристика
РА́ДЗІХ Надія Ярославівна (15. 02. 1974, с. Шельпаки Підволочиського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — майстриня художньої вишивки. Дочка С. Луків. Членкиня НСМНМУ (2018). Навчалася вишивати в матері. Закінчила Тернопільський педагогічний інститут (1997). Відтоді вчителювала. Від 2007 — на творчій роботі. Використовуючи народні мотиви, вишиває блузки, жіночі костюми, жіночі й чоловічі сорочки, жакети, рушники, серветки, картини, ікони тощо. Переважно працює в техніці хрестик, відтворюючи геометричні узори, характерні для Тернопільщини (трикутники, чотирикутники, зірки в ромбах, «ламана гілка», зірки-квіти складної будови та ін.). У побудові орнаментів домінує поліхромність, що свідчить про вишуканий естетичний смак, тонке відчуття гармонії барв. Лінії ромбоподібних узорів з гострими зубчастими верхівками виконані різними техніками — хрестик, стебнівка, яворівка, гладинка проста і накладна, колосок, букле, різні стилі мережок і макроме, витинанки. Улюблений матеріал — домоткане полотно. Разом з матір’ю виконала жіночі сукні «Київська Русь» (2007), «Галичанка» (2009), «Селянка» (2010) тощо. Відтворила жіночі костюми із запаски своєї прабаби (2021) та за зразком давньої спідниці (2022) у техніках коса лиштва, верхоплут, вирізування-хардангер; реконструювала блузки на давньому конопляному полотні (2021), на лляному полотні (2024) в техніці колодки-1 та зі складною мережкою. Учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок і фестивалів від 2007. Персональна (спільно з матір’ю) — у Тернополі 2021. Деякі роботи Р. зберігають у Тернопільському краєзнавчому музеї.