Луків Слава Володимирівна
ЛУ́КІВ Слава Володимирівна (12. 05. 1948, с. Пеньківці Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 06. 09. 2021, м. Підволочиськ Терноп. обл.) — майстриня художньої вишивки. Мати Н. Радзіх. Заслужений майстер народної творчості України (2016). Ґран-Прі Терноп. обл. конкурсу «Голос серця» (2007). Член НСМНМУ (2008). Закін. Терноп. фінанс.-екон. інститут (1974). Відтоді працювала бухгалтером Підволочис. консерв. заводу. Від 1989 — на творчій роботі. Співпрацювала 1991–2002 з К. Колотило. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1997. Персон. — у Тернополі (2007). Л. створювала сучасні нар. строї, рушники, панно на базі зразків вишивок Сх. Тернопільщини, що відзначаються поліхром. і червоно-чорними геом. мотивами. Осн. техніки: рахунк. качалочка, хрестик, мережка через чистицю з настилом і прутиком, лиштва, штапівка, «солов’їні вічка», вирізування. Деякі вироби зберігаються у Терноп. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- рушники — «Єднання» (1997), «Веселі стежини» (2006), «Вечірні зорі» (2012); сукня «Київська Русь» (2008); костюми — «Селянка» (2009), «Весільний» (2010), «Святковий» (2013), «Традиційний» (2015).
Рекомендована література
- Сівкова Л. З душі — на полотно // Гомін волі. 2005, 15 жовт.;
- Гонтковський П. Плаття для княгині // Там само. 2008, 12 груд.;
- Сівкова Л. Працю майстрині вшанувала держава // Там само. 2016, 30 верес.