Українська селянська партія
Визначення і загальна характеристика
УКРАЇ́НСЬКА СЕЛЯ́НСЬКА ПА́РТІЯ
– проукраїнська політична партія. Діяла 1935–38 в Ужгороді. Кілька разів змінювала назву: Українське національне об’єднання, Українська селянська партія, Українська національна селянсько-робітнича партія. Партійний провід очолювали І. Невицька, М. Тулик, І. Гриць-Дуда, В. Кузьмик та ін. Друкований орган — г. «Народна сила», яку друкували від 1936 (редактор і видавець — М. Тулик, співредактор — І. Невицька). Основне завдання — створення на базі партії об’єднавчого ядра всіх українських громадсько-політичних сил. На 2-му з’їзді партії 1937 прийнято резолюції з вимогами повної автономії краю, виборів до місцевого сойму, надання українцям службових посадових місць, негайного проведення земельної реформи тощо. Однак відсутність стабільної партійної програми впливала на ставлення до неї місцевого населення — У. с. п. не була масовою партією і не мала великого впливу на політичній арені краю. Вона гостро критикувала чехо-словацьку владу за політику чехізації та нехтування національними громадсько-культурними традиціями закарпатських українців. Члени У. с. п. виступали також проти русофілів і проугорських діячів краю, обстоюючи ідею єдності всього українського народу, активно співпрацювали з товариством «Просвіта» та ін. українськими національними організаціями, входили до складу 1-ї Руської (Української) центральної народної ради в Ужгороді. 1938 активної політичної діяльності партія не проводила.