Якубек Карел Михайлович
Визначення і загальна характеристика
ЯКУ́БЕК Карел Михайлович (10. 12. 1923, Ужгород — 18. 12. 2008, Луцьк) — живописець. Заслужений художник України (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Член НСХУ (1963). Навчався у Вільній художній школі в м. Бая-Маре (Румунія, 1943–44), Ужгородському художньо-промисловому училищі (1945–46; викладачі Й. Бокшай, А. Ерделі, Ф. Манайло). Від 1946 працював у Закарпатському відділенні (Ужгород); 1964–67 — головним художником Волинського відділення (Луцьк) Художнього фонду УРСР; 1965–72 — головним художником Луцька. 1964–68 — голова творчої секції Волинської обл. Створював тематичні полотна, пейзажі, натюрморти, портрети. Основна тематика — сучасне життя й героїчне минуле, зокрема зображення місць партизанських дій на Волині. Значну роль у його творах відіграють колір, світло, звучність колориту, безпосередність вражень. У ранніх роботах помітна ліричність у трактуванні зображеного, пізніше з’являється більш насичена кольорова гама. Пейзажі (особливо зимові, у яких тонко відтворено стан природи, неповторність зображеної миті, а також міські краєвиди, у яких майстерно передано атмосферу міста) вирізняються продуманістю композиційно-пластичних рішень. У натюрмортах Я. вирішує колористичні задуми, передає красу навколишнього світу. Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставок від 1946. Персональні — у Любліні (Польща, 1969), Москві (1980), Луцьку (1984, 1986–87, 1997, 1999), Львові (1985), Хелмі (Польща, 1990). Деякі роботи зберігають у Закарпатській і Волинській картинних галереях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Моя мати» (1946), «Перший сніг» (1958), «Околиця Стовного» (1959), «Сутінки зимою» (1961), «Таламаш. Зима», «Сутінки» (обидва — 1962), «Румунська школярка» (1964), «Волинське ткацтво» (1966), «Стара церква у Седневі» (1967), «Домський собор у Таллінні», «Велетні Карпат. Говерла, Петрос» (обидва — 1969), «Вірменська дзвіниця в Кам’янці-Подільському», «Білий будиночок Лесі Українки» (обидва — 1970), «Партизанський зв’язківець О. Шурмій» (1975), «Герой Радянського Союзу Л. Зацепа» (1976), «Заслужений працівник культури О. Шапов» (1982), «Партизанські землянки», «Іриси», «Календули», «Повінь у Луцьку», «Старий Луцьк», «Кам’янець-Подільський. Фортеця», «Похмурий день», «Болгарська сюїта» (усі — 1980–90-і рр.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
