ШКОДО́ВСЬКИЙ Юрій Михайлович (16. 11. 1947, смт Нова Водолага, нині с-ще Харківського р-ну Харківської обл. — 14. 05. 2020, Харків) — архітектор, живописець. Доктор архітектури (2007), професор (2008), дійсний член Української академії архітектури (1997). Народний архітектор України (2004). Член НСАУ (1975). Державна премія України в галузі архітектури (2001). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2007). Закінчив Харківський інженерно-будівельний ін­ститут (1971), де й працював (від 1994 — університет будівництва і архітектури): від 1994 — професор, від 1998 — завідувач кафедри урбаністики, від 2008 — ректор. 1965–83 — в ін­ституті «Укрміськбуд­проєкт» (Харків); 1983–94 — за­ступник начальника Головного архітектурно-планувального управлі­н­ня, 1994–98 — за­ступник начальника, 1998–2001 — начальник Головного управлі­н­ня містобудува­н­ня й архітектури Харківської міськради, 1994–2001 — головний архітектор Харкова; 2001–08 — начальник Управлі­н­ня містобудува­н­ня та архітектури Харківської облдерж­адміністрації. Голова Спілки головних архітекторів міст і областей України (1996–2001). Наукові дослідже­н­ня присвячені про­блемам урбаністики, екологічної реабілітації архітектурного середовища міста. Серед реалізованих проєктів — генплан смт Первомайський (нині м. Златопіль Лозівського р-ну Харківської обл.), центральні частини міст Комунарськ Ворошилов­градської обл. (нині Алчевськ Луганської обл.; обидва — 1972), Кривий Ріг (1973), Жовті Води (1978) Дні­пропетровської обл., Будинок рад у Кривому Розі (1975); у Харкові (1990-і — 2000-і рр.) — діловий і культурний центр на вулиці Чернишевського, Палац студентів Національної юридичної академії, церква св. Олександра, вірменський храм Сурб Арутюна, памʼятники Г. Квітці-Основʼяненку, О. Бекетову та Г. Сковороді. Виконав значну кількість живописних творів. Персональні ви­ставки: Харків (1992, 1997–98), Київ (1995).