Червінський Євген-Кароль
Визначення і загальна характеристика
ЧЕРВІ́НСЬКИЙ Євген-Кароль (07. 10. 1887, Львів — 20. 02. 1930, там само) — архітектор. Закінчив Політехнічну школу у Львові (1909), де 1911–14, 1921–30 й працював (згодом Львівська політехніка): асистент, доцент кафедри будівництва. 1909–14 — архітектор у будівельній фірмі А.-В. Захаревича та Ю. Сосновського; від 1914 — в майстерні І. Левинського; 1920–26 — компаньйон А.-В. Захаревича. Серед реалізованих проєктів — гуртожиток політехніки на вулиці Бой-Желенського (1921–27), павільйони (центральний, чехословацький, «Нафта», павільйон-ротонда фірми «Пациків») Східних торгів (1921–24), реконструкція будинку Головного поштамту (1923), будинок дирекції Ходорівського цукрового заводу на розі вулиць Стефаника і Дудаєва, приміщення видавництва «Wiek Nowy» на вулиці Ковжуна, № 10 (обидва — 1924), кінотеатр «Палас», переобладнання залу глядачів кінотеатру «Коперник» (обидва — 1925), телефонна станція на вулиці Дорошенка, № 26, будинки на вулицях І. Франка, № 23 (обидва — 1926), Я. Стецька, № 11 і 13 (1927–29), вілла на вулиці Похила, № 1 (1920-і рр.) у Львові, дерев’яний костел св. Миколая в с. Лановичі (нині Самбірського р-ну, 1927), громадські та житлові будинки у м. Дрогобич (обидва — нині Львівської обл.), м-ках Ворохта (нині с-ще), Яремча (нині місто; обидва — нині Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.). Брав участь в конкурсах на проєкти ратуші в Дрогобичі (1913), Палацу мистецтв (1920, 1-а премія) та Празького кредитного банку (3-я премія) у Львові. Застосовував переважно модернізований класицизм, у останній період — функціоналізм.