Петі Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ПЕТІ́ Володимир Миколайович (06. 02. 1904, м. Пудож Олонецької губ., нині Карелія, РФ — 20. 10. 1942, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) — архітектор. Навчався у Петроградському інституті інженерів залізничного транспорту (нині Санкт-Петербург, був відрахований «за непролетарське походження»), закінчив Харківський художній інститут (1930). Відтоді працював архітектором, згодом — керівником архітектурно-проєктної майстерні № 2 Архітектурно-планувального управління Харківської міськради; від 1938 — доцент кафедри архітектурного проєктування Харківського інституту інженерів комунального господарства. У серпні 1941 брав участь у маскуванні Харківського залізничного вузла й очікував призову в армію, однак 3 вересня був заарештований і вивезений у м. Свердловськ, де його за сфабрикованою справою розстріляли. 1959 реабілітований. Серед реалізованих проєктів — реконструкція Держбанку на розі вулиці Сумська та провулку Театральний (внутрішнє перепланування, надбудова 2-х поверхів на приміщенні власне банку та перебудова і надбудова 3-х поверхів до прилягаючої зі східного боку будівлі; разом з О. Бекетовим, кінець 1920-х рр. — 1932), будинку Харківської міської ради на площі Конституції (разом з В. Пушкарьовим і В. Троценком, середина 1930-х рр.) та оперного театру на вулиці Римарська (нині філармонія, кінець 1930-х рр.); гребна станція (разом з З. Дирмонт), житлові будинки на вулиці К. Лібкнехта (нині Сумська), № 118, на проспекті Правди (нині Незалежності), № 3 та «Суспільність». Займався також станковою графікою, зокрема виконав серію офортів старої частини м. Чугуїв Харківської обл.