Стратегічних досліджень Національний ін-т
СТРАТЕГІ́ЧНИХ ДОСЛІ́ДЖЕНЬ
Національний інститут — базова науково-дослідна установа науково-аналітичного супроводження діяльності Президента України, Ради національної безпеки і оборони України; консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Заснований 1991 у Києві як Інститут стратегічних досліджень АНУ з метою провадження досліджень у галузі соціально-економічної й політичної стратегії розвитку Української держави; від 1992 — сучасна назва. Підпорядковування: Президенту України (1992—94 та від 2002), Раді національної безпеки і оборони України (1994—2000), Адміністрації Президента України (2000—02). Інститут мав регіональні філії в Дніпропетровську (нині Дніпро), Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі, Ужгороді, Харкові, відокремлений відділ у Херсоні. Основна структурна одиниця — науково-аналітичний центр. У складі Інституту — 4 центри (зовнішньополітичних, безпекових, економічних і соціальних, внутрішньополітичних досліджень), що поділяються на відділи та сектори. Основні завдання: наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив сталого розвитку України, проблем її національної безпеки, розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення; організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки проєктів щорічних послань Президента України до ВР України; підготовка проєктів програмних документів та нормативно-правових актів; наукова експертиза проєктів нормативно-правових актів; наукове супроводження здійснення Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України повноважень у сфері забезпечення національної безпеки України. Інститут також здійснює науково-методичне забезпечення проведення комплексного огляду сектора безпеки і оборони; науково-методичне забезпечення підготовки проєктів документів планування у сферах національної безпеки і оборони; підготовку щорічних доповідей про стан національної безпеки України на основі аналізу виконання Стратегії національної безпеки України та її наукове супроводження. Наукові результати установи оприлюднюють в аналітичних доповідях і записках, монографіях, наукових статтях тощо. Серед основних публікацій — монографії «Економічна дипломатія: основи, проблеми та перспективи» (2019), «Онтологія війни та миру: безпека, стратегія, смисл» (2019), «Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища» (2022), «Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками» (2023) та «Термінологічний словник-довідник у сфері національної стійкості» (2024; усі — Київ). В Інституті працюють (2025) 115 наукових співробітників, з них — 32 доктора та 44 кандидата наук. Серед відомих науковців — О. Богомолов (від 2021 — директор), О. Власюк, А. Гальчинський, В. Горбулін, Д. Дубов, Я. Жаліло, О. Литвиненко, О. Малиновська, Б. Парахонський, Г. Перепелиця, С. Пирожков (1991—96 — директор-організатор), В. Поповкін, М. Розумний, М. Степико, О. Суходоля, О. Фісун, Г. Яворська. Видають журнал «Стратегічна панорама»; 2006—19 друкували науково-аналітичний щоквартальний збірник «Стратегічні пріоритети».