Сахно-Устимович Юрій Костянтинович

САХНО́-УСТИМО́ВИЧ Юрій Костянтинович (22. 11. 1873 — 12. 12. 1968, шт. Алабама, США) — військовик. Походив із козацько-старшинського роду. Закінчив 3-й Московський кадетський корпус, Миколаївське кавалерійське училище (1894). Від­тоді пере­бував на військовій службі, зокрема під час 1-ї світової війни — командир 8-го гусарського Лубенського полку (1914—15), 2-ї (1915—16) та 1-ї (1916—17) бригад 8-ї кавалерійської дивізії, генерал-майор (1915). Від 1918 — у армії Української Держави: начальник особистого конвою геть­мана П. Скоропадського, генерал-хорунжий (1918). Після антигеть­манського пов­ста­н­ня здався у Києві військам Директорії УНР, разом із від­ступаючими німецькими частинами ви­їхав до Німеч­чини. Однак незабаром повернувся в Україну і при­єд­нався до Білого руху, зокрема від січня 1920 командував Окремою кавалерійською бригадою у складі армії генерала П. Врангеля, брав участь у боях із загонами Н. Махна і більшовицькими військами. Від листопада 1920 — на еміграції у Туреч­чині, згодом — у Франції, після 2-ї світової війни — у США. Брав участь у діяльності білогвардійських емі­грантських організацій.

Завантажити статтю