Пилипчук Олег Ярославович

ПИЛИПЧУ́К Олег Ярославович (13. 08. 1947, с. Оришківці Гусятинського, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — біо­лог, зоолог, еколог, історик освіти, науки і техніки. Брат Ро­стислава, батько Оксани Пилипчуків. Доктор біо­логічних наук (1992), професор (1997). Закінчив Чернівецький університет (1970). Учителював на Тернопільщині (1970–73); працював в Ін­ституті зоології АН УРСР (1976–88); викладав на кафедрі зоології Українського педагогічного університету (1988–96; обидва — Київ). 1984–88 здійснив низку зоологічних екс­педицій у Таджики­стан. 1995–96 — завідувач від­ділу історії освіти і науки Ін­ституту україно­знавства Київського університету імені Т. Шевченка; від 1996 — завідувач кафедри екології та без­пеки жит­тєдіяльності Державного університету інфра­структури та технологій (Київ). За­ступник голови Комісії з історії науки і техніки НТШ (1996–2006). Був від­повід­альним секретарем двотомника ви­браних праць І. Шмальгаузена (1984); головним редактором збірників наукових праць «Історія української науки на межі тисячоліть» (1999–2010, 50 вип.) та «Історія науки і техніки» (2011–20, вип. 1–17), «Наукових читань, присвячених життю та діяльності видатного залізничника Олександра Парфені­йовича Бородіна (1848–1898)» (2005–22, вип. 1–16); від­повід­альним редактором серії «Історія науки в школах, напрямах, іменах» (2005–20, 30 книг). Автор біо­бібліо­графій «Иван Иванович Шмальгаузен» (1984, спів­авт.), «Александр Прокофьевич Маркевич» (1986), «Дмитрий Кон­стантинович Третьяков», «Александр Онуфриевич Ковалевский» (обидві — 1990), «Іван Федорович Шмальгаузен» (1991), «Микола Микола­йович Гришко» (спів­авт.), «Алексей Николаевич Северцов» (обидві — 1995), «Академік Олександр Прокопович Маркевич: життя і діяльність» (1999); науково-популярних книг «Тварини з Червоної книги» (1986), «Загадковий світ сирен» (1988), «Ці загадкові куниці» (1989; усі — Київ).