Шостак-Орлова Ірина Едуардівна
ШО́СТАК-ОРЛО́ВА Ірина Едуардівна (24. 08. 1960, Вінниця) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дипломантка 1-ї Всеукраїнської трієнале художнього текстилю (Київ, 2004). Членкиня НСХУ (2002). Закінчила кафедру художнього текстилю Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (1985; викладачі Н. Дяченко, Т. Печенюк, Н. Борисенко). Від 1986 викладає у дитячих мистецьких закладах, зокрема у заснованих нею центрі «Барви України» та студії «Арт-Скриня» у Вінниці. Працює в техніці батика, колажу, вишивки, експериментального текстилю, ручного ткацтва. Творчості Ш.-О. притаманні гармонійна та вишукана колористична гама, розмаїття текстильних фактур, форм і форматів, філософська ліричність у світосприйнятті. Учасниця міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1987 та всеукраїнських і міжнародних трієнале текстилю (зокрема 14-ї у м. Лодзь, Польща). Персональні — у Вінниці (1998–99, 2004, 2015, 2021, 2023). Деякі роботи мисткині зберігають у колекції Міністерства культури та інформаційної політики України (Київ), Музеї етнографії та художнього промислу (Львів), Вінницьких художньому та краєзнавчому музеях, Чернігівському історичному музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- диптих «Мовчання. Пробудження» (1997), «Співзвучність» (2003), «Ритми міста», «Кольори кохання» (обидва — 2008), «Ритми білого» (2010), «Відірваність від землі» (2012), «Лабіринти сонця» (2016), «Мозаїка міста» (2017), «Архітектурна графіка» (2018), «Відображення» (2020), «Кольори життя» (2021).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
