ХА́РИК Джозеф (Charyk Joseph Vincent; 09. 09. 1920, м. Кенмор, провінція Альберта, Канада — 28. 09. 2016, м. Делрей-Біч, шт. Флорида, США) — американський аерофізик українського походже­н­ня. Лауреат низки академічних і державних нагород. Національна медаль технологій та ін­новацій США (1987). Закінчив Альбертський університет (1942), Каліфорнійський технологічний ін­ститут (м. Пасадена, США, 1943, магістрат із точних наук; 1946, докторат з аеронавтики. Викладав у Каліфорнійському технологічному ін­ституті та Прінстонському університеті (шт. Нью-Джерсі, США). У Прінстоні заснував Центр ре­активних двигунів. Від 1955 очолював лабораторію корпорації «Лакгід» та лабораторію ракетних технологій, був головним менеджером від­ділу космічних технологій однієї з філій компанії «Форд Моторс». 1959 долучився до дослідної про­грами Повітряних сил США. Від 1960 — за­ступник, 1961–63 — перший за­ступник міністра Повітряних сил США. Від 1963 керував корпораціями з викори­ста­н­ня технологій супутникового звʼязку. Перший директор Національного офісу рекогностува­н­ня (від 1961); президент «Communications Satellite Corporation» («COMSAT», від 1963). Під керівництвом Х. сконстру­йовано перший сателіт «Corona», який фото­графував поверх­ню землі й пере­давав ці зображе­н­ня за допомогою спеціальної технології. Дослідже­н­ня Х. дали можливість створити геосинхрон­ні сателіти, що сприяло роз­витку глобальної системи комерційної комунікації. Був спів­редактором «High Speed Aerodynamics and Jet Propulsion» (1958–64), головою Національного центру телекомунікаційної без­пеки (від 1984). Член Товариства українських інженерів Америки (від 1966).