У́ДІН Євген Тимофі­йович (11. 04. 1937, Сталіно, нині Донецьк — 19. 04. 2026) — графік і живописець. Брат Юрія, чоловік Тамари Удіни, батько О. Арутю̀нян. Заслужений художник УРСР (1987). Тернопільські обласні премії імені І. Блажкевич (2006), імені П. Медведика (2012), всеукраїнська премія імені Бог­дана та Левка Лепких (2010). Дипломи зарубіжних ви­ставок за книжкові ви­да­н­ня в м. Монреаль (Канада, 1970, 1985), м. Осака (Японія, 1970). Член НСЖУ (1957), НСХУ (1970; голова Тернопільської організації НСХУ — 1983–92). Від 1945 — у Чернівцях, де на­вчався в студії І. Холоменюка (1959–60). Закінчив факультет графіки Українського полі­графічного ін­ституту (Львів, 1966; викладач В. Бунов). Від 1961 — художник-графік, 1976–83 — голова бюро творчої групи на Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України; 2005–15 — старший викладач Кременецької гуманітарно-педагогічної академії (Тернопільська обл.); водночас — 2007–15 — доцент кафедри образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну і методики їх викла­да­н­ня Тернопільського педагогічного університету. Основні галузі — станкова, книжкова та прикладна графіки. Працював в техніках літо­графії, офорту, ліно­гравюри; створював графічні роботи олівцями, гелевими ручками. Від 1966 у видавництвах «Каменяр» (Львів), «Карпати» (Ужгород), «Мистецтво» (Київ), «Советский художник» про­ілюстрував та оформив понад 120 книг, зокрема «Народні пісні в записах Івана Франка» (1966, спів­авт.), «Народні пісні Верховини» (1967), «Тернопільщина: путівник по області», «Казки Буковини — казки Верховини» (обидві — 1968), «Архітектурні памʼятники Львова» (1969) та «Площа Ринок у Львові» (1977) В. Овсійчука, «Два життя» (1969), фотоальбом «Чернівці» (1970), «Олеський замок» (1977), «Між двома стенокардіями» В. Качалуби (1995), українські народні казки «Котик і пів­ник» (1999), «Про рябеньке яєчко» (2000), «Про ріпку» (2001), «Наталка-нелегалка» І. Пилипця (2004), «Проти течії» Б. Мельничука (2006). У 1999 подарував папі Івану-Павлу ІІ графічний малюнок костелу Матері Божої Салетинської (м. Жешув, Польща). Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних та закордон­них (Румунія, Болгарія, Польща, Словач­чина, США, Канада, Японія) мистецьких ви­ставок від 1961. Персональні — у Чернівцях (1968), Вижниці (Чернівецька обл., 1969–70), Кременці (Тернопільська обл.), Тернополі (усі — 1975, 2001–03, 2007), Бережанах (Тернопільська обл., 1980, 2001–03), Жешуві (1995), Почаєві (Тернопільська обл., 2024). Деякі твори У. зберігають у музеях Тернополя, Львова, Києва, Торонто (Канада).